Навіть кілька десятків років назад існувала традиція збиратися разом у дружній компанії чи з сім’єю та вітати один одного з Новим роком та Різдвом. Кияни століттями її дотримувались і передавали з покоління в покоління. Цікаво те, що часом традиція змінювалася, тому у різні роки мешканці столиці по-особливому вітали близьких, друзів і колег, пише ikyyanyn.com.
З початку XIX до XX століть кияни надсилали свої вітання за допомогою художніх листівок. Багато видавництв прикрашали їх різними зображеннями, наприклад, популярних особистостей, пейзажами міст, картин. Кількість таких привітань перевищувала 600 тисяч, при тому, що населення Києва на той час складало 260 тис. осіб. Напередодні свят перед поштою з самого ранку вишиковувалися черги людей, які хотіли надіслати новорічні поздоровлення.
Більшість таких листівок кияни надсилали рідним, близьким, друзям, проте поза увагою не залишалися й ділові відносини. У період зимових свят не всім хотілося самостійно писати поздоровлення, тому багато людей купували спеціальні видання, де вже були готові тексти.
Так, наприклад, одне з видань 1889 року рекомендувало вітати улюблену бабусю такими словами: «Маленька Ваша внучка вітає Вас з Новим роком і бажає прожити багато років у радості та щасті. Ах, як би я хотіла Вас, люба моя бабуся, обійняти та розцілувати. Але, на жаль, немає такої можливості. Міцно-міцно обіймаю і цілую Вас внучка».
А дружні стосунки зі співробітниками на роботі передбачали використання інших тонкощів формулювання новорічних привітань:
«Дозвольте привітати Вас з Новим роком і побажати від щирого серця щастя, а головне — здоров’я. Мені здається, я б не так добре прожив наступивший рік, якби не розповів Вам про мою відданість і не цінив би продовження нашої дружби, яку намагатимусь підтримувати якнайдовше».
А от керівнику було прийнято адресувати інші слова: «Вважаючи своїм священним обов’язком принести Вам вітання з Новим роком, я користуюся нагодою висловити Вам мою справжню повагу і подяку від щирого серця. Я завжди намагатимусь бути гідним Вашої співпраці з Вами».
Також ознакою гарних манер та поваги було вітати із зимовими святами навіть тих, з ким не завжди були гармонійні стосунки. Для цього кияни писали такі привітання: «З Новим роком, що настав! Не наповнюю листи свої зайвими люб’язними подробицями. Ми з Вами й так добре знайомі. Досить сказати і те, що я бажаю Вам здійснення всіх Ваших бажань».
Також, крім листівок, серед киян було прийнято ходити в гості під час зимових свят з подарунками. Найчастіше дітям дарували цукерки та книжки з дорогими палітурками, а дорослим — продукти, одяг та предмети для дому. А діти розповідали гостям вірші, грали на музичних інструментах та співали новорічні вітальні пісні.
