Багато жителів столиці не раз задавались питанням: “Що ж то за вдова і яка причина її сліз?”. Давайте розберемося.
Краще всього дивитись на будинок під час дощу, пише ikyyanyn.com. Саме тоді буде видно всю красу. По обличчю скульптури жінки починають текти сльози-каплі.
Будинок “Плачущої вдови” знаходиться в Києві на перетині вулиць Лютеранської та Банкової. Його побудували в 20 столітті в стилі модерн. Саме тоді було властиво створювати будинки з пафосом на “химерністю”. Так будували дуже багато будинків в центрі Києва. Тоді це було дуже модно.
Сергій Аршавський — власник будинку теж піддався модним тенденціям і найняв відомого архітектора. Це був Едуард Брадтман. На фасадах будинку використовували декоровані і гранітні вставки. Також були присутні ковані елементи. Але родзинкою будинку все-таки є саме кам’яний рельєф жіночого обличчя. Він знаходиться на вершині маєтку.
Всього лише до 1913 року тут прожив перший власник. Далі він збанкрутував і продав будинок Товію Апштейну. Він на той час був відомим київським багатієм. Саме з ним пов’язують легенду будинку “Плачущої вдови”.
Легенда будинку
Товій Мойсейович Апштейн був купцем. В нього була дружина Груня Йосипівна. Вони жили щасливо. Але якось Товій захворів і навіть не пройшло декілька днів, як він помер. Дружина сильно переживала. Вона майже з розуму зійшла. Пробувала забутись в релігії, в містиці, але нічого не допомагало.
Пройшов місяць. Одного ранку взимку Груня прокинулась с посмішкою і світилася від щастя. В цей день їй прийшла посилка, в якій було 2 книги і капелюх. Прислуга помітила, що хазяйка з кожним днем веде себе дедалі дивніше. Одного разу вони вирішили дізнатись причину такого дивацтва і прослідкували за Грунею.
Опівночі прислуга побачила, що господиня стоїть на балконі, дивакувато розмахуючи руками. На ній було темне плаття і темно-зелений капелюх. В світлі місяця фігура дуже чітко була видна.
Так тривало деякий час. Одного разу дворецький не втримався і запитав у господині прямо, що ж це відбувається. Груня ж нічого не приховувала. Сказала, що уві сні до неї приходив чоловік і велів кожного повного місяця виходити на балкон і чекати його. Все та і було. Пройшло ще трохи часу і господиня дому сама померла у власному ліжку.
Але цікавість в тому, що за декілька днів до своєї кончини Груня сказала синам поставити кам’яний лик її обличчя. А перед смертю вона ніби провела рукою по ньому і “передала свою душу”. В заповіті вона вказала замурувати своє серце у флакон. А потім сховати за камінь.
Саме з того часу споруду і називають будинком “Плачущої вдови”.
13 фактів про будинок вдови
Ось декілька відомих фактів про знамениту споруду:
-
Її побудували в 1907 році.
-
В 1918 році споруду забрала радянська влада. Тут знаходилась федерація іноземних груп. А з 1994 року дім став однією із багатьох офіційних резиденцій Президента України.
-
В цій споруді проходив саміт Україна — ЄС.
-
Дві засклені лоджії виходять в двір. Там раніше був фруктовий сад і квітник. Посеред двору стояв прекрасний фонтан. На разі тут мало що залишилось. Є фонтан, але його обклали радянською плиткою, тому він не виглядає естетично. Відвідувачів туди не пускають.
-
На кожному поверсі розміщено по 10 кімнат.
-
На другому поверсі знаходиться кабінет Президента. Кажуть, що саме тут зберігають штандарт і печать.
-
Будинок виконує функцію готелю. Тут зупиняються гості Президента. Тут були і арабські шейхи, і політики, і держсекретарі США.
-
На першому поверсі розташований камін. Саме біля нього сиділа вся сім’я Аршавських. Збереглися унікальна ліпнина на стелі, люстри.
-
На другому поверсі підлога застелена унікальними авторськими гобеленами з тканини. Це ручна робота. Саме тому всі відвідувачі мають одягати на взуття бахіли.
-
Під двором були розташовані два склади: для дров і для вугілля.
-
Також у будинку є 2 гаражі для автомобілів, які використовували попередні власники.
-
Сходам на другий поверх стільки ж років, скільки і будинку. Вони виготовлені з кованого заліза і обшиті деревом.
-
На фасаді будинку є монограма, яка й досі нагадує про її першого власника Сергія Аршавського.
Ця пам’ятка архітектури й досі вабить туристів. Відвідайте будинок і ви!
