Київський Палац дітей та юнацтва – державний позашкільний навчальний заклад. Навчання в ньому проводиться за 200 напрямками. Загалом можливість обрати освітній маршрут, за яким будуть слідувати, мають діти та юнаки і юнки віком від 5 років до 21 року. Розташований він у тому вигляді, в якому ми його знаємо, на вулиці Івана Мазепи, 13. Далі на ikyyanyn.
Початок будівництва та існування
Концепція Палацу дітей та юнацтва в Києві існує ще з давніх часів. Перша подібна організація виникла в жовтні 1934 року. По-старому він називався Палац піонерів та жовтенят та розташовувався в будівлі Радіоцентру (нині – Національна філармонія України).
У 1934-1935 роках кияни активно працювали над розбудовуванням Палацу: будувалися нові корпуси, розпочинали роботу нові відділи та школи.
У 1937 році в Палаці почала працювати дитяча рада – місцевий орган самоврядування.
З 1939 року над Палацом піонерів та жовтенят владу отримала Академія наук України.
Під час перебування Києва у німецькій окупації Палац продовжував свою роботу, у ньому відбувалися творчі олімпіади, працювали театри, кінотеатри, самі гуртки для підтримки духу киян.
12 листопада 1943 року (через 6 днів після звільнення Києва від фашистської окупації) Палац піонерів та жовтенят повноцінно розпочав свою роботу.
В період з 1943 року по 1944 рік палац при собі мав 19 гуртків, у яких було 35 груп, в яких навчалося 732 дитини. Також при Палаці розпочав свою роботу перший повоєнний дитячий табір, який був розрахований на 200 осіб.
В листопаді 1944 року Палац переїхав у нове приміщення – на вулицю Кірова, 32 (нині вулиця Михайла Грушевського, 32, де розташоване китайське посольство).
У 1949 році було створено наукове товариство учнів міста Києва “Дослідник”.
1954 рік заведено вважати роком народження піонерської пісні та танцю.
З 1957 року в Палаці піонерів та жовтенят активно розвивалось відділення веслування та спуски по річищах річок на байдарках.
З часом, через збільшення кількості зацікавлених у творчості дітей, владі міста довелося задумуватися над створенням окремої будівлі спеціально під Палац піонерів та жовтенят. Його будівництво розпочалося у 1962 році. Архітекторами були Авраам Мойсейович Мілецький, Едуард Антонович Більський та Аріадна Миколаївна Лобода. Художниками-монументалістами були Ада Федорівна Рибачук (сама була вихованкою Палацу) та Володимир Володимирович Мельниченко. Вони відзначились тим, що оздобили будівлю Палацу мозаїками.
Самостійність та активна робота
23 травня 1965 року відбулося офіційне відкриття нової будівлі Палацу піонерів та жовтенят на вулиці Івана Мазепи, 13. Раніше на цьому місці розташовувався Микільський військовий собор, споруджений у далекому 1696 році, але за наказом радянської влади його було зруйновано у 1934 році. Споруда Палацу займає площу 12 тисяч м², має 3 поверхи, збудована в стилі радянського модернізму, призначена для відвідування молоддю різноманітних гуртків під керівництвом понад 300 педагогів і 200 співробітників.
Також у 1965 році в Палаці була відкрита перша астрономічна обсерваторія з рефлектором телескопом.
В червні 1966 року в Палаці піонерів та жовтенят було проведено зустріч з першим космонавтом Землі Юрієм Гагаріним. Також цього ж місяця відділ туризму та краєзнавства здійснив підйом на Говерлу.
Вже у вересні 1966 року в Палаці функціонували 104 гуртки, в них 400 навчальних груп, а в них 8 тисяч дітей.
У 1970 році в Палаці було відкрито музей “Київ – місто-герой”, а також створено дівочий хор “Вогник”.
У 1972 році Радіостанція Палацу встановила радіозв’язок зі 150 країнами світу.
У 1974 році Київському міському палацу піонерів та школярів присвоєно ім’я Миколи Олексійовича Островського.
У 1979 році Науковому товариству старшокласників “Дослідник” було присвоєно звання Малої академії наук.
У 1982 році відбулася науково-практична конференція “Рідне місто моє”, яка була присвячена 1500-річчю м. Києва.
У 1986 році в Палаці піонерів та школярів ім. М. О. Островського вперше в Україні серед закладів позашкільної освіти було відкрито комп’ютерний клас.
Палац за часів незалежності
У 1991 році за наказом Головного управління народної освіти від 02.10.1991 р. № 352 назву “Київський міський палац піонерів та школярів імені М.О. Островського” було змінено на “Київський Палац дітей та юнацтва”. Також цього ж року було створено Міжнародний фестиваль дитячої та юнацької хорової творчості “Співає Київ весняний” (спершу мав назву “Співає Київщина”).
У 1997 році було відкрито центр вивчення іноземних мов “Лінгва” та започатковано ансамбль сучасної хореографії “Фламінго”.
З 1998 року у Палаці розпочинає свою роботу Київська міська рада старшокласників міста Києва (КМРС). Також в цьому році було створено і затверджено концепцію розвитку Палацу дітей та юнацтва на найближчі 7 років (до 2004 року).
У 2009 році розпочав роботу проєкт “Соціалізація молоді у неформальній освіті” в рамках EAICY (Європейська Асоціація закладів неформальної освіти), який розвивався та працював до 2015 року.
У 2010 році з нагоди 75-річчя колективу Палацу відзначений Подякою Президента України.
У 2020 році, у зв’язку з пандемією та карантином, було організовано роботу онлайн-школи педагогічної майстерності.
З 2023 року в Палаці дітей та юнацтва (у відділі біології) працює центр психологічної підтримки “Повір у себе”.
