Євреї — це найдавніший народ, який ніколи не мав власної землі та постійно зазнавав утисків, проте, завдяки об’єднаності та вірі в Бога євреї продовжують існувати у ХХІ сторіччі. Про те як зʼявилися та жили євреї в Києві, а також відомих представників цієї нації, далі на ikyyanyn.
Євреї в Стародавній столиці
В жодних історичних джерелах немає інформації коли євреї заселили Київ, але деякі подейкують, що це сталося у другій половині ІХ сторіччя на Подолі. В деяких історичних виданнях можна знайти інформацію, що Київ був головною торговельною артерією для євреїв.
В давньоруських літописах також можна відшукати, що євреї заселяли київські землі у ХІ-ХІІ століттях. В Іптаївському літописі можна знайти такі терміни як “жидівський квартал” та “жидівські ворота” в Києві.
В період коли в Києві правили князь Ізяслав Мстиславович та Святополк Ізяславович історики помітили заступництво євреїв з їхнього боку, які займалися торгівлею та лихварством. У літописах також можна знайти інформацію, що повстання серед киян не оминали і єврейський квартал, де у 1124 році відбулося масове пограбування та пожежа.
Євреї в Князівстві Литовському, Польському та Речі Посполитій
В період з XIV по XVII століття Київ знаходився у складі різних держав: і Князівстві Литовському, і в Князівстві Польському, і в Речі Посполитій. Закони князя Вітовта, які стосувалися юридичних, господарських, соціальних відносин та взаємостосунками між євреями та городянами та самими євреями надовго закарбувалися в історії та використовувалися не одним правителем.
У 1459 році всіх євреїв вигнали з Князівства Литовського, але вже через 8 років їм дозволили повернутись. Тоді ставлення влади до нації кардинально змінилося і князь Сигізмунд дав євреям привілеї. Згідно з цими привілеями євреїв прирівнювали до бояр, їм дали свободу віросповідання, можливість проживати громадами на будь-яких землях столиці та повна автономія єврейської нації. Так євреї на території Києва жили тривалий період, але без раптових страйків, збільшення податків, позбавлення певних прав не обходилось.
Зникнення євреїв з Києва за часів гетьманів
Богдан Хмельницький влаштував повстання, і як результат єврейська громада фактично зникла з міста. Саме за часів Хмельниччини та Гетьманщини почали відбуватися масові вбивства євреїв, тож частина стародавньої нації була вбита, ще частина змогла виїхати на королівські землі, а деякі були вимушені прийняти християнство, щоб зберегти життя і нажите майно.
Імператриця Катерина І також підписала наказ про виселення євреїв з території Російської імперії. Тривалий час Єлизавета І просила Катерину І прийняти юдей назад, проте у 1743 році припинила клопотання.
Життя євреїв в часи Катерини ІІ та Миколи І
28 грудня 1791 року Катерина ІІ підписала наказ згідно з яким євреї могли жити на території міста та займатися промисловістю, але тільки на “смузі осілості”. Така назва території стала символом гноблення євреїв в Російській імперії. Київ не входив у “смугу осілості”, проте деяким представникам нації імператриця дозволяла перебувати на території міста.
Євреї з дозволом від імператриці жили на Печерській горі. Кияни скаржилися на те, що через євреїв в місті постійна метушня та скандали, проте влада закрила очі, а нація продовжила і жити, і торгувати.
33 роки євреї жили в Києві, збудували єврейське кладовище на місці сучасного ботанічного саду імені Гришка, молитовний будинок та відкрили похоронне агентство Хевра-Кадіш. Влада в черговий раз виселила євреїв міста і наказала продати нажите майно за 2 роки, адже в іншому випадку це зробить країна. До речі, відсутність євреїв ніяк не покращила становище міста, а ціни навпаки зросли.
Після того як імператор Микола І помер, євреям дозволили оселятись не тільки в зоні “смуги осілості”. Населення також почали ділити на гільдії, євреїв відносили до купців.
Соціальне становище євреїв
Євреї зазнавали гніту у всіх сферах життя, зокрема освіті, медицині, політиці тощо. Тривалий час в Києві не було синагоги і євреї не могли молитися в спеціально відокремлених місцях. Проте, вони робили підпільні молитовні кімнати, а потім орендували окремі приміщення для молитовні (першу відкрили на вул. Ярославська, 22/23). У 1898 році брати Бродські відкрили дві синагоги в місті. Синагога Лазаря Бродського називалася синагогою Бродського, а синагога Льва Бродського називалася Купецькою.
Євреї також не мали свого медичного закладу, тому 21 листопада 1862 року на Подолі громада відкрила лікарню на 20 лежачих місць. Серед єврейських представників було багато заможних людей та меценатів. У 1883 році Ізраїль Бродський відкрив лікарню на 112 ліжок, в потім ще одну на вул. Кирилівська. В цих лікарнях було передове обладнання та справжні професіонали своєї справи.
Видатні євреї міста
Загалом єврейська діаспора проживає на території Києва понад 1000 років. За цей період в Києві народилося багато євреїв, які стали відомими. Пропонуємо розглянути їх імена та історію.
Голда Меїр
Голда Меїр — відома політична діячка, яка народилася у 1898 році в столиці. Голда Мойсеївна Мабович перші роки свого життя провела на Бессарабці в будинку №5 поруч з вул. Басейна.
Політикиня походила з бідної родини. Її батько працював теслярем й винаймав квартиру на першому поверсі прибуткового будинку. Дивуватися не варто, адже тоді квартира в районі тоді ще нової забудови та на першому поверсі зовсім не вважалася престижною.
Довго в столиці Голда не жила, адже на початку ХХ сторіччя її родина переїхала спочатку до Білорусі, а потім Сполучених Штатів Америки через загострення антисемітизму. Її політична діяльність випала на складний період “Війни судного дня”, але сама киянка Голда Меїр затвердила Ізраїль провідною державою світу.
Шолом-Алейхем
Шолом-Алейхем народився у місті Переяслав Київської області, походив з бідної родини. Все своє життя він мігрував містами Російської імперії. І так одного разу він познайомився з Менделе Мойхер-Сфорімом, який був першою людиною, яка писала літературні твори мовою східноєвропейських євреїв. Саме Менделе Мойхер-Сфорімом надихнув Шолом-Алейхема писати твори розмовною єврейською мовою.
У 1903 році письменник переїжджає до Києва і пише цикл оповідань “Тевʼє молочник”. Через погроми в столиці Шолом-Алейхем перемістився до міста Львів, а потім до США. Подейкують, що столиці України надихала письменника писати, адже тільки в цьому місті світу він написав свої найуспішніші твори.
Борис Січкін
Закриває наш список не менш видатний єврей Борис Січкін, який грав Бубу Касторського у радянському блокбастері “Невловимі месники”. Актор був з бідної сімʼї, жив на Галицькій площі, а вільний час проводив на єврейському базарі, який був досить популярним серед представників криміналу.
Дивом середовище існування не зробила з Бориса Січкіна бандита, а лиш сформувало його авантюризм. Під час Другої світової війни майбутня зірка потрапила на фронт, де познайомилася Єфимом Березіним, який потім допоміг Січкіну почати зніматися в кіно.
В середині 70-х років ХХ сторіччя актора звинуватили у розкраданні державної власності, а за це все ще могли розстріляти. Борису Січкіну довелося декілька років провести у вʼязниці, а потім він з родиною переїхав до США, де написав чимало мемуарів, де розповідається про довоєнний Київ.
Використані джерела: