Київ – величне місто з неймовірною історією. Легендарна історія теперішньої столиці України розпочалася ще з давніх поселень на пагорбі Дніпра. Всім відома історія про трьох братів Кия, Щека і Хорива, які започаткували нове місто, розповідає “Ikyyanyn.com”
Історичне місто часто зазнавало розрух і руйнувань, проте і досі залишається одним із прекрасних міст на всій планеті. Багато що зруйновано і залишається лише пам’яттю і давньою згадкою про минуле. Проте, багато чого збереглося і до нині.
Ми пропонуємо до перегляду найдавніші місця столиці, якими славиться вся країна.
Києво-Печерська Лавра – найстаріший храм України
Києво-Печерська Лавра один із найстаріших святинь світу, який нині збережений і числиться у Світовій спадщині ЮНЕСКО. Перші згадки про комплекс з’явилися ще в 1051 році. Він був першим монастирем який проповідував Християнство і допоміг поширити його в маси на заміну Язичництва. Лавра стала справжнім центром розвитку давньоруської культури, але нажаль в 1721 році всі церкви повністю погоріли.
Ледь не все 19 століття комплекс зазнавав ремонтно-реставраційних робіт. На території була збудована двоповерхова лікарня, яка щороку надавала медичні послуги близько п’ятиста пацієнтам. Також на території комплексу було збудовано музей, мета якого була збереження церковних цінностей та вивчення тисячолітньої історії. Єпископи та прості люди допомогли зібрати понад тридцять унікальних експонатів.
Починаючи 1917 року для Києво-Печерської Лаври настали скрутні часи. Радянська рада вела масову антицерковну боротьбу, яка зачепила і Лавру. У 1918 році закатали у стіни споруди Митрополита Володимира, а в 1920 церкву зовсім закрили. Майже 10 років Печерська Лавра перетворювалась на музейний комплекс, який мав стати центром пропаганди антивірування.
Під час воєнних дій Другої Світової війни радянські війська зірвали Свято-Успенський собор та довгий час ховали правду. В народ була повідомлена легенда, за якою споруду знищили Німецькі окупанти.
Довгий час комплекс не працював, та не проводились богослужіння. Але після утворення Незалежної України, для Києво-Печерської Лаври настали світлі часи. Президент Леонід Кучма наказав відновити Свято-Успенський собор. Храм відтворили, але поспіхом, бо хотіли встигнути до святкування 950-ти річчя Лаври.
Велика Лаврська дзвіниця є однією з неймовірних пам’яток. Її висота сягає близько 100 метрів
Наразі Лавра складається з двадцяти двох гектарів площі, а більшість споруд виконані у стилі Українського бароко.
Зараз Києво-Печерська Лавра функціонує, приймає відвідувачів безкоштовно та проводить платні екскурсії.
Собор Святої Софії – один із уцілілих давніх пам’яток України
Собор Святої Софії або як його ще називають Софійський собор видатна пам’ятка Києва. Споруда знаходиться на Софійській площі у центрі міста. Собор відбудував князь Ярослав Мудрий у 1037 році, який вважався головною Руською церквою.
Щодо дати початку будування кафедрального собору постійно ведуться дискусії. Достовірно невідомо, коли почалося будівництво собору, але на віднайдених фресках була дата 1011 рік, ймовірно князь Ярослав продовжив справу свого батька Володимира Великого. Проте, на міжнародному рівні в 2011 році святкувалось тисячоліття існування Софійського собору.
Собор також як і Києво-Печерська Лавра зазнав розрухи у радянські часи. Було забрано все золото і срібні прикраси, решта спалено. А за часів Другої світової війни більшовики намагалися підірвати будівлю, проте німецькі сапаре врятували споруду. Так свідчить колишній завідувач Олексій Повстенко. Багато цінних речей пограбовано і відведено до Німеччини. В п’ятдесятих роках проводилась реставрація, коли і було знайдено фрески одинадцятого століття.
Собор постійно досліджують, він вважається цінною історичною пам’яткою. Крім того, Софійський собор за свої часи існування зображали на марках, монетах і банкнотах.
Золоті ворота – головна брама стародавнього Києва
Перші згадки про Золоті ворота у літописах у 1037 році, проте достеменно невідомо, коли саме їх збудували. За здогадками, вони могли були збудовані ще за часів князя Володимира Великого. Також в літописах говорилось про те, що на воротах було зображення Богоматері, але воно не збереглося.
У 1833 році проводилось археологічне дослідження Золотих воріт, їх розкопали і освятили. Далі проводилося закріплення руїн, адже давгий час під землею погіршило стан споруди. Потім у 1970 році поверх руїн збудували павільйон, такий який був раніше, понад 1000 років тому. Також відтворили і Надбрамну церкву та працює музей.
Кирилівська церква одна з найпрекрасніше розписаний святинь
Церква святих Кирила і Афанасія Олександрійських заснована в 1140-х роках та зазнала різних періодів від занепаду до відновлення. Її пограбував Хан Батий і до XVII століття про неї майже немає згадок. Далі церква почала відновлюватись. Проте за Імператриця Катерина ІІ перетворила її в лікарню для душевнохворих людей. У 1880 роках на території церкви почали проводити дослідні роботи, або повернути її історичне значення.
Радянська пропаганда не змогла нашкодити Кирилівській церкві через визнання її як історичного заповідника. Довгий час проводили реставраційні роботи та 1965 запрацював у складі Національного заповідника Софія Київська. А як тільки Україна стала незалежною відновились Богослужіння Української православної церкви.
Київська церква на сьогоднішній день лише нагадує її початкову архітектуру, а от всередині майже ніяких змін. Споруда зачаровує неймовірно великою кількістю давніх графіті, фресок, ікон тощо.
Є згадки про Кирилівській печери за часів Другої світової війни, але зараз ніхто не знає до них дороги. Їх прирівнюють до печер Києво-Печерської Лаври. А за легендами саме в ній жив Змій Горинич.
Андріївська церква – пам’ятка архітектури за проєктом Бартоломео Растреллі
Церкву збудувано на Андріївській горі на згадку про відвідування Києва імператриці Єлизавети Петрівна. На цьому місці з 1215 року була Хрестовоздвиженська церква, яку було зруйновано в XVII столітті. Майже 200 років у церкві проводилось Богослужіння, проте Радянська влада припинила церковну діяльність і задля збереження почала працювати як історичний антирелігійний музей. Потім Богослужіння відновили і зараз церква продовжує працювати.
Київська фортеця – унікальна пам’ятка на схилах Дніпра
Ново-Печерська фортеця або, так звана, Київська фортеця створена для оборони Києва від нападів і поновлювалась, реставрувалась кожну історичну епоху. Її використовували як військову споруду, проте згодом вона перетворилась на склад.
Київська фортеця має напівпідземну будівлю, в якій зберігали зброю. Вона мала товсті стіни, тож згодом її почали використовувати для політичних в’язнів. На сьогоднішній день фортеця використовується як музей, але її існування під загрозою через нові будівництва та заводи, які розміщені поруч. В музеї розміщені унікальні військові експонати, а вздовж укріплень проводять екскурсії
Володимирський Собор – головний центр Української Православної Церкви
Володимирський кафедральний собор побудували у 1882 році в честь дев’ятсотріччя від Хрещення Русі за рахунок пожертвувань громадян Російської Імперії. Спорудження храму тривало двадцять років. За Радянський часів, у 1929 році почав функціонувати як Всеукраїнський антирелігійний музей. В ньому знаходились і архівні фонди і бібліотека Педагогічного інституту. З Приходом незалежності розпочалась церковна діяльність собору.
Собор виготовлено у Неовізантійському стилі. Декілька архітекторів працювало над проєктуванням. Оздоблення і оформлення були виконані за давніми Візантійськими традиціями.
На сьогоднішній день це унікальне місце, де можна помилуватися душевним розписом художників Віктора Восннцова та Михайла Нестерова, які годинами творили неймовірні експозиції у приміщенні. Крім них, є картини і інших художників.
Неймовірна праця багатьох людей покладена під час спорудження храму. Зараз Володимирський собор став не лише історичною пам’яткою, а і справжньою гордістю столиці України.
Маріїнський палац – нині приміщення для проведення найважливіших урочистих подій
Маріїнський палац побудовано у 1750-х роках за зразком коханого імператриці Єлизавети Петрівна, яка сама і обрала місце зведення.
Головний фасад повернутий на Маріїнський парк, а задня частина виходить до Царського Саду з виноградів та класично побудованих алей. Створенням саду займався ще Петро І.
Пізніше у Палаці сталася пожежа і під час реставрації його добудовували. За царських часів будівля слугувала резиденцією царської родини.
Під час Другої світової війни Царський Палац поруйнувався від вилученої бомби, а після реконструкції став будівлею для урочистих подій.
У 2018 році Маріїнський Палац, який отримав назву в честь дружини царя Олександра ІІ Марії, відкрито для офіційних дипломатичних прийомів Президента України.
Михайлівський золотоверхий монастир – один із найдавніших діючих Православних монастирів України
Перші побудування Михайлівського золотоверхого монастиря були ще князем Святополком Ізяславичем у 1108 році і вважався одним із найбільших в Древній Русі.
Монастир значно постраждав під час навали Хана Батия, який потім відновили і перейменували з Монастиря святого Дмитрія на Михайлівський золотоверхий монастир.
Під час Радянських часів Монастирю підпав під знесення. Частину споруд знищили, а фрески і мозаїки вивезли з України.
Після проголошення Незалежності України Леонід Кучма підписав указ про відбудову монастиря первісного вигляду. А фрески з Ермітажу були повернуті назад.
Під час Євромайдану Михайлівський золотоверхий монастир став прихистком для людей, які тікали від “Беркуту”, та в храмі апостола Івана Богослова облаштували шпиталь. У ніч на 11 грудня 2013 року вперше за 8 століть дзвони били на сполох. Останній раз таке було під час Монгольського нападу у 1240 році.
Смородинська або Змієва печера – найдавніший комплекс печер часів неоліту
Смородинська печера – це дуже давня Київська печера, яка створена штучно. Історії існування вважають ще 4-3 тисячоліття до нашої ери. За легендою саме тут відбувся бій між Іваном Добринею та Змієм Гориничем.
Печера розташована на Смородинському узвозі, який розташований поруч із Кирилівською церквою. Загалом нараховується близько двадцяти споруджених печер поруч.
Її вважають схованкою мешканців Трипільської культури, проте у вісімнадцятому столітті вона була пограбована шукачами скарбів. А в часи Німецької окупації тут переховувались супротивники окупантів. Наразі Музей історії міста Києва проводить тут археологічні дослідження.
Звіринецькі печери – пам’ятка археології національного значення
Звіринецькі печери розташовані на давній історичній території Звіринець і відносяться до Звіринецького печерного монастиря. За історичними згадками печери збудовані у ХІ столітті, а в них проживали візантійці. Також ці печери слугували цвинтарем. Дві давніші вулиці на яких були поховання, ймовірно, ХІІ століття. Пізніше прокладали ще дві для збільшення печери і з’єднання вулиць.
Звіринецькі печери помітили випадково, коли у 1888 році зсунулася гора. Та знайшли шкіряне взуття, плетені хрести і пояси. У 1915 році гора зсунулася більше і розпочалися археологічні розкопки на місцевості. Також для найбільш зруйнованих місць зробили укріплення. На сьогодні печери у напівзруйнованому стані.
Визначні пам’ятки міста Києва відіграють важливу роль для відновлення історії. Але як бачимо території Києва постійно зазнавали руйнувань від ворогів. Було складно, але ці пам’ятки збереглись і вважаються національною гордістю не лише України, але і світу.
Дуже важливо пам’ятати свою історію та берегти її здобутки, бо лише знаючи минуле своєї країни, ми зможемо не повторювати помилки в майбутньому.
