Краще не треба: експерт розповів, чому не варто користуватися мобільним додатком «Дія»

28. February 2020 Uliana Lysak

Як в Україні справа з доступом до цифрової інформації? З якими ризиками ми вже маємо справу та чому ситуація може стати ще гіршою? Чому впровадження додатку «Дія» може привести Україну до катастрофи та остаточного падіння довіри до державних інституцій? Про це розповів фахівець з комунікацій Роман Химич. Далі на ikyyanyn.

Ідея-фікс «Держава у смартфоні»

Фахівець безапеляційно заявляє: у випадку з нашою державою, будь-яка база даних, яка опиняється в її руках, може обернутися серйозними негативними наслідками для громадян.

Проблему можна сформулювати таким чином: група ентузіастів, яких очолює Михайло Федорів та Дмитро Дубілет, ударними темпами реалізують програму дій, результатом якої, швидше за все, стане компрометація національної інфраструктури довіри. При чому як у цифровому середовищі, так і конвенційному – це нотаріат, документи і т.д.

1

На переконання Романа Химича, одним і наслідків реалізації задумки, грубо кажучи, стане те, що скан-копія паспорта отримає права повноцінного документу. Можна буде здійснювати юридично значимі дії, використовуючи артефакти невідомої природи: незрозумілі і ніким не завірені й не підтверджені.

У чому принципова різниця між паспортом та його скан-копією?

Паспорт – це певний артефакт, який містить еталонний набір даних про фізичну особу. Дуже важливо розуміти: фізична особа – окремо, документ – окремо. Документ не є джерелом ідентичності , а лише дозволяє ідентифікувати особу, дату її народження і т.д.

Він виготовлений таким чином, щоб максимально ускладнити його відтворення.

2

При цьому варто наголосити на дуже важливому моменті: якщо ми відкриємо другу сторінку паспорта, то побачимо підпис людини, яка цей документ заповнювала, тобто виконала первинну ідентифікацію. Тобто конкретна людина у межах своїх повноважень , в рамках системи строгої відповідальності, в тому числі кримінальної, не просто зробила певні дії, а про це є відмітка.

Що таке скан-копія? Це також артефакт, але невизначеної форми (може бути кольоровим, може бути чорно-білим), з нечіткими характеристиками, який невідомо коли і ким створений. У випадку зі скан-копією не можна дати чітку відповідь на питання «Хто несе відповідальність»?.

Підсумовуючи усе вищесказане, приходимо до висновку: найбільш негативним наслідком сьогоднішньої тенденції є те, що різко знизяться вимоги до документів, які будуть використовуватися для ідентифікації.

Як щодо електронних реєстрів?

Якщо ми подивимося на архітектуру більшості електронних реєстрів, то побачимо, що це таблиця, де кожній людині відповідає певний запис. Але, на відміну від традиційних технологій, у цьому записі немає підпису особи, яка відповідає за достовірність (справжність) даних про ту чи іншу людину, їх цілісність, збереження і т.п.

3

Це радикально різко спрощує будь-які маніпуляції, тому що практика розслідування зломів, компрометації реєстрів, як правило, завершується банальними фразами. Так, це сталося…А хто винен – встановити неможливо. Винна юридична особа в цілому, а персональної відповідальності немає.
Ідеологія, яка закладена та реалізується Мінцифрою, реально передбачає розмивання відповідальності.

Виходить, що нашу цифрову ідентичність можуть приватизувати , причому багаторазово, і сотні людей, виступаючи від нашого імені, можуть робити все, що завгодно

По суті, це створює передумови для рейдерства, видавання липових кредитів і т.д.

4

«Я був шокований, коли дізнався, що українські нотаріуси не мають можливості звірити пред’явлений їм паспорт з еталонними даними, які зберігаються у відповідному реєстрі, у даному випадку – реєстрі міграційної служби. Тобто навіть нотаріус не може банально співставити фотографію, реквізити паспорта з еталонними даними.  І це при тому, що нотаріус не є експертом з підробки документів. Він може довіряти лише професійному «чуттю», - говорить Роман Химич.

Цифровізація у тому вигляді, в якому вона реалізується зараз, приведе до того, що не потрібно буде морочитися з підробкою паспорта, достатньо буде зламати і змінити дані в одному із реєстрів.

Які ризики уже актуальні?

Найяскравіша у своєму безумстві ідея – зробити реєстрацію за місцем проживання (колишня прописка) дистанційною, більше того – заявною.

Фахівець розповідає, що вперше з цією ідеєю він зіштовхнувся два роки тому, коли Максим Нефьодов похвалив депутатів за законопроект, який покладе кінець «мерзотній відрижці совка», тому що прописка передбачає зв'язок між власністю на житло та адміністративними процедурами. Проте насправді цей зв’язок штучний і ми його розірвемо. Мовляв, величезна маса людей орендує житло, орендонадавачі відмовляються їх реєструвати і в людей виникають проблеми. Треба дати їм можливість їх вирішити.

Тоді Роман вступив з Нефьодовим у полеміку, так як знає підводні камені. Виявилося, що ні Максим, ні автори законопроекту не знають одну фундаментальну річ – український сімейний кодекс дуже ретельно охороняє у деяких аспектах права дитини, зокрема, дитина автоматично отримує право на реєстрацію за місцем реєстрації батьків і виписати її проти волі батьків неможливо.

На початку 2000-х років були масовими випадки, коли квартиранти після того, як їх прописали, почали народжувати одне за одним дітей, припиняли платити оренду і навіть змінювали замки у квартирах. Вони розуміли – закон на їхньому боці, і дитину виписати та виселити ніхто не зможе. А юридичні власники житла фактично його втрачали.

5

«Для чого далеко ходити, якщо сам Генеральний прокурор став центральною фігурою одного з найбільш скандальних історій, коли у державному підприємству «Українські спеціальні системи» – дочірньому підприємстві ДССЗІ, що стоїть на сторожі всього кібернетичного, з’явився ключ цифрового підпису, оформлений на Руслана Рябошапку. Виявилося, що електронна декларація, подана від імені Рябошапки, виявилася підробленою», - розповідає Роман Химич.

Як вберегтися?

По-перше, не зв’язуватися з мобільними додатками типу «Дія». Так, на нього покладаються певні державні функції, проте чітко визначеної документації по ньому немає.

«Дія» генерує ще один реєстр, підтягуючи персональні дані людини з декількох вже наявних.

«Якщо ви не зареєструєтеся, цього не відбудеться, відповідно – ваші дані не з’являться у ще одному реєстрів, який, по-перше, створений волонтерами , по-друге, його безпека викликає великі сумніви. А взагалі в Україні це велика проблема, і експерти постійно думають над тим, як її вирішити», – резюмував Роман Химич.

До речі…

Після запуску мобільного додатку «Дія» протягом чотирьох днів його завантажили понад мільйон разів. За словами міністра цифрової інформації Михайла Федорова, через додаток за чотири дні було зроблено 869 964 запитів на отримання водійських прав (463 552 було видано) і 869 396 запитів на отримання техпаспорта (було видано 378 339).