Оболонь зараз один з найбільш популярних районів Києва для купівлі квартири. Але мало хто знає, що історія Києва і християнства на Київській Русі розпочалася саме з Оболоні. У статті розповімо про 10 фактів, які мало хто з киян знає. Але перед цим давайте взагалі дізнаємось, де розташована вона. Ця історична місцевість знаходиться на півночі Києва. Розташована вона на правому березі Дніпра. По своїй суті – це луки. Тому свого часу тут було багато мороки з весняними паводками. Проте з часом зуміли приборкати стихію. І зараз це один з найпрестижніших районів міста, пише ikyyanyn.com.
Всупереч усьому
Територія для заселення не зовсім підходить. Оболонь часто під час розливу Дніпра і Почайни могла повністю ховатися під водою. Тут дуже просторні луки, проте багато з них заболочені. В давнину це місце називали Болонь. Від цього в принципі і пішла назва району.
Влітку луки були вкриті густою рослинністю. Болота ставали пасовищами, де випасали різноманітну худобу. Також це місце чудово підходило для збирання ягід, полювання і рибалки. Мабуть, саме на це орієнтувались племена, які вперше робили свою стоянку в 50 метрах від берега Почайни ще під час неоліту. Одна з версій каже, що саме звідси і почався створюватись Київ.
Маленька Венеція
Олександр Купрін називав Оболонь маленькою Венецією. Порівняння можна знайти в його нарисі “Оболонское разорение”. Навіть, письменник в своєму нарисі робить висновок, що жити на Оболоні не можна. Постійні паводки сильно заважатимуть. Він писав, що пливучи по широкому каналу можна було дивитись не тільки на навколишню красу, але й на невеликі хатинки, розташовані вздовж берегів. Також можна зустріти багато рибалок, які ловлять рибу у прекрасний весняний сонячний ранок. Все разом створювало справжній настрій Венеції.
Оболонь Йорданська
Одна з легенд розповідає, що озеро в центрі Києва наповнене водою із Йордана. Чи можливо це? Один з київських паломників по легенді був у Палестині. Він ніби-то випадково кинув у воду свій срібний ковшик. А коли повернувся додому, то відправився за водою. Він знайшов свій ковшик чи то в колодязі, чи то в водах озера. Саме цей момент дав можливість сказати, що київське озеро і Йордан з’єднує підземна ріка.
Тут потім побудували монастир і храм. Їх почали називати Йорданськими.А Йорданською Оболонню стала територія між храмом і місцем потрапляння Почайни в Дніпро. Тут розташували вже пам’ятник Магдебурзькому праву.
Саме Йорданське озеро частково було висушене через будівництво мікрорайона. Частково його з’єднали з Київською гаванню.
В 2017 році міська влада надала статус парка побережжю Йорданського і Кириловського озер.
Лише спогади
Вулиця під назвою Почайнинська знаходиться на Подолі. Це по суті і все, що залишилось від річки, в якій проводили Хрещення Русі. Начебто саме в неї було скинуто ідол язичного бога Волоса.
Річку Почайну ще називають Йорданською. Вона текла біля Старокиївської гори, омиваючи весь Поділ. Річка була досить глибокою. По ній навіть ходили судна. В той час вона була більш значущою, ніж Дніпро. Кажуть, що тут були затримані навіть контрабандисти з французьким вином.
Річка зникла через влаштований судоходний канал. На сьогодні замість Почайної тут побудований житловий масив.
Місце сили в натхнення
Оболонь дуже часто згадують в творах, що дуже красиво описують природу. Дуже багато картин було створено художниками, натхненними Оболонню. Це, наприклад, Сергій Світославський – “”Розлив Дніпра на Оболоні”. Також Ян Станіславський намалював картини “Дніпро” і “Дніпро під Києвом”. На них зображені луки Оболоні.
Цікаво, що картина “Вишгород” Тараса Шевченка народилася саме на Оболоні. Кажуть, Шевченко тут любив прогулюватись
Гавань збитків
Імператор Микола ІІ на Оболонській затоці захотів побудувати гавань. Проектом займався Микола Максимович. Для цього було виділено 435 тис. рублів. З них вкрали 100 тисяч.
Рай для мисливців і слабаків
Пуща-Водиця завжди була улюбленим місцем для полювання давньоруських князів. Полюбляв це і Володимир Великий. Тут можна було знайти вовків, лисиць. В тому числі стріляли в зайців і диких кіз. Серед пташок не рідко можна було зустріти – орлів, тетеревів, куропаток і іншу птицю.
Історичні документи згадують, що ліву сторону річки Почайна через зручність підходу до води заселяли в основному рибаки. До того ж півострів теж називали Рибальський.
“Оболонські соти”
У сучасному будівництві зазвичай використовують квартальність. А от Оболонь будували шестикутниками. Цю ідею підкинув архітектор Григорій Слуцький. З висоти таке будівництво нагадує соти. Цікаво те, що в середині сот будували школи і садки.
Така особливість будівництва принесла району ще одну назву – Бермудський трикутник.
Курорт
Пуща-Водиця відноситься до Оболонського району з 2002 року. На початку минулого століття тут почали великим напливом людей прибувати дачники. Прекрасний клімат, озера, ліс – чудово створювали оздоровчий відпочинок. Саме тут вперше відкрили протитуберкульозний санаторій.
В Пущі-Водиці будувались київські банкіри, підприємці, представники київської влади.
свого часу тут відпочивали Тарас Шевченко, Леся Українка. Гостювали тут і Микола Гоголь, і Лев Толстой.
В 1908 році запустили до Пущі-Водиці електричний трамвай. Телефонна лінія тут з’явилася в 1912 році.
Чи це центр Києва?
Колись саме Оболонь була центром Києва. Про це говорив історик В.Антонович. Він розповідає про те, що там були повні монетні скарби і язичницькі кладовища.
Найбільше поселення серед давніх слов’ян було саме на Оболоні. Про це говорить археолог Анна Шовкопляс. Саме тому Оболонь рахують справжнім початковим історичним центром міста.
Історія Києва дуже насичена, довголітня і часом несподівана. Тому саме такі невеликі і маловідомі факти часом можуть розповісти більше, ніж всесвітньо відомі факти.
