Ця пам’ятка відноситься до оборонної архітектури ще часів Київської Русі. Вперше про ворота згадують в літописній статті, що датується 1037 роком. В цій статті розповідається про діяльність Ярослава Мудрого в будівничій сфері. Крім Золотих воріт Ярослав Мудрий побудував Софійський собор, церкву Благовіщення святої Богородиці. В науці навіть називають всю територію, де будував князь, “містом Ярослава”, пише ikyyanyn.com.
Проте згідно нових досліджень Надії Нікітенко будівництво укріплень Києва, в тому числі і Золотих воріт, розпочав Володимир Великий. А Ярослав Мудрий, будучи його сином, закінчив будівництво. Церкву ж Благовіщення точно була побудована Ярославом.
Золоті ворота були побудовані з каменю, на відміну від Лядських і Жидівських (Львівських), що також згадуються в літописі.
Головним в’їздом в місто були Золоті ворота. Вони також виконували оборонну функцію. Через них проходили і проїжджали посли та глави інших держав, учасники воєнних походів.
Як виглядали Золоті ворота?
Золоті ворота були справжньою бойовою вежею з проїздом. Над брамою саме знаходилась церква Благовіщення.
Золоті ворота отримали таку назву по аналогії з головними міськими воротами Царгорода. Ярослав хотів побудувати справжню столицю християнської держави. Тому всі споруди повинні були складати єдиний ансамбль архітектури. Це мало бути замкнуте кільце оборонних споруд.
А от використання образу Богородиці у всіх спорудах і присвячення їй різних будівель говорить про те, що скоріше за все її вважали покровителькою міста. Тому церква над брамою Золотих воріт мала захищати місто.
Після 1240 року не можна знайти згадки про Золоті ворота у писемних джерелах. Лише в кінці 15 століття вони згадуються в офіційних документах і записах мандрівників. Вони й надалі були головним входом в місто і поруч з ними було багато купців.
В 1648 році саме біля них зустрічали Богдана Хмельницького з військом. І це було після видатної битви під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями.
Час йшов і споруда руйнувалась. В середині 18 століття вирішили, що Золоті ворота неможливо відновити, тому їх засипали землею. Таким чином, хотіли зберегти решти історичної пам’ятки.
В 20-х роках 19 століття вирішили реконструювати Верхнє місто. Тому земляні вали в “місті Ярослава” захотіли знести. Одними з перших археологічних розкопок були саме Золоті ворота. За 80 років, що вони пробули під землею, про них майже забули. Тому їхня поява стала справжнім святом. Далі вже рештки пам’ятки стали справжнім туристичним місцем Києва.
Збереження пам’ятки
Не дивлячись на те, що проводились всілякі роботи, щоб зберегти ворота в хорошому стані, але за кліматичних умов Києва, це було неможливо. Тому в 1970-х роках вирішили відновити початковий вигляд архітектурної споруди. Для цього зібрались найкращі археологи, реставратори і дослідники архітектури.
Павільйон почали будувати в червні 1981 року. В процесі зберегли кладку та контрфорси. Надбудова зараз тримається за рахунок металевих конструкцій знизу, які її тримають. Тому вона і не тисне на старі мури.
Золоті ворота – справжня історична пам’ятка, яка може кожного перенести у давні часи лише одним своїм виглядом. Неодмінно варто побувати там і подивись на них.
