28 Березня 2024

Міни літали над головою: активіст розповів, про два тижні під обстрілами у Гостомелі

Related

Київський велотрек: що відомо про найдавнішу спортивну споруду міста?

Київський велотрек входить до топ-10 європейських велотреків і є...

Кращі дитячі майданчики Києва

Батьки часто ставлять собі питання: чим зайняти дитину і...

ФК “Десна” – чемпіон Броварського району

23 березня 2024 року відбувся останній тур Зимового чемпіонату...

Історія дитячої академії ФК “Динамо”

Найкращим і найтитулованішим футбольним клубом України є київське "Динамо"....

Олімпійські ігри у Києві

Олімпійські ігри 1980 року у більшості людей асоціюються з...

Share

Білоруський активіст Олександр Сущевський переїхав до столиці минулого року. Потім мешкав у Гостомелі. Нагадаємо, що через військові дії в населеному пункті велися бої практично цілодобово. Молода людина змогла вибратися з селища міського типу лише дев’ятого березня. Що йому довелося пережити за цей час, читайте у нашому матеріалі на ikyyanyn.

Гелікоптери бомбили аеропорт «Антонов»

24 лютого Олександр прокинувся від телефонного дзвінка. Йому повідомили, що розпочалася війна. У вікно молодик побачив, що почали літати гелікоптери над аеропортом «Антонов». За словами Олександра, він думав, що гелікоптери просто заблукали. Насправді російські гелікоптери бомбили аеропорт «Антонов» і все, що було поряд. Під обстріл потрапив приватний сектор. До речі, саме тут було розбито найбільший у світі літак «Мрія».

Молодий чоловік згадує, що з вікна можна було побачити, як димиться аеропорт, який цілодобово бомбардували.

Першу ніч Олександр вирішив залишитись удома. На другу – було ухвалено рішення спуститися до підвалу, оскільки стали дуже сильно бомбардувати, у тому числі житлові будинки. Хлопець хотів поїхати, але потім дізнався, що російська армія розстрілювала автомобілі, які виїжджали.

Багато місцевих жителів перебували у підвалі. Люди ненадовго поверталися до квартир, щоб взяти речі та приготувати їжу. Усі наступні дні люди жили у підвалі. Якщо обстріл закінчувався, то люди виходили на двір.

У перші дні воєнних дій, незважаючи на обстріл, у населеному пункті залишалася електрика. Потім вона зникла. Через що у багатоповерхівках стало неможливо жити. До речі, у кількох будинках ще був газ. У них і готували їжу, коли не було обстрілу. Загалом у підвалі Олександра було десять людей.

Над головами пролітали міни

За словами Олександра, він міг загинути, бо за метр над його головою пролетіла міна. В цей час він стояв біля підвалу. У результаті Олександра зачепило хвилею і відкинуло до підвалу, але пошкоджень не було.

Також Олександр згадує, що на початку березня до них приїжджав мер Гостомелю із гуманітаркою. Була надія, що все не так страшно, але вже третього березня, у їхньому під’їзді була російська армія. Після чого стали сильно бомбардувати багатоповерхівки.

На свій страх та ризик Олександр вирішив виїжджати. Молодий чоловік дізнався, що буде евакуація та поїхав до Бучі. Люди вишикувались в колону, і чекали команди. Потім колона рушила. Люди почали виїжджати.

За словами активіста, всі зелені коридори із Гостомелю потім обстрілювали. Тому Олександру пощастило, що міг вдало вибратися.

Він вважає, що Гостомелю дуже пощастило, що з нього не зробили Маріуполь. Ще б кілька тижнів і люди просто помирали б від гуманітарної катастрофи. Адже продукти у всіх закінчувалися.

Нове життя

Олександр зі своєю подругою потрапив до Польщі тринадцятого березня. Інших людей, які були з ними евакуювали до Чехії. Деякі сім’ї поїхали до Чернівців.

За словами Олександра, їх зустріли друзі, які зараз допомагають у всьому. Олександр зі своєю супутницею все ще приходить до тями від того, що відбувається.

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.