30 Листопада 2022

Про київські каштани

Related

Історія розвитку медицини Київщини: як лікували містян

Медицина в столиці почала розвиватися з відкриттям аптек. Більш...

Епідемія чуми в Києві: як лікували містян

Спалах чуми у столиці у 1770—1771 роках  відбувся через...

Поява університету імені Богомольця

Сьогодні це один з найпрестижніших ВУЗів не лише України,...

Як киянам зміцнити імунітет у сезон холодів: поради медика

З настанням холодів, багато киян скуповують в аптеках імуностимулюючі...

Як Борис Тодуров лікує серця киян

В Києві багато відомих та талановитих лікарів. Один з...

Share

З-поміж цілої низки символів і визначних пам’яток міста, особливе місце в цьому переліку займають київські каштани. 

Пишні й поважні дерева з білими пухнастими пірамідальними кронами, що пронизують яскраво-зелений листовий покров, щовесни прикрашають столицю. Далі на ikyyanyn.

Символ Києва

Сьогодні каштани, поодинокі чи висадженні алеями, можна зустріти по всьому місту.

Цікаво, що каштани – це балканські гості, які гарно освоїлися в Україні. 

А на те, як і коли ці дерева з’явилися саме в Києві вказують кілька історичних згадок. 

Існує версія, що перші каштани були посаджені монахами Києво-Печерської лаври, які займалися садівництвом,  ще в XVII столітті.  Є припущення, що найстарішим каштаном вважається дерево посаджене митрополитом  Петром Могилою біля Троїцької церкви більш ніж 350 років тому. 

Також початком офіційної каштанової історії в Києві вважають сорокові роки XIX століття. На цей час припадає початок роботи архітектора Вікентія Беретті над проектом бульвару Бібикова ( нині бульвар Шевченка) та ботанічного саду поруч. 

Тоді каштани прикрашали саме цей бульвар, але за наказом імператора Миколи І,  всі каштани були прибрані, а замінили їх тополі. Натомість, місцеві жителі розібрали каштанови саджанці та прикрасили ними свої садиби. 

А вже через 20 років, один з перших випускників університету та тодішній директор ботанічного саду, професор Афанасій Рогович висадив цілу алею каштанів на території парку, яка мала форму замкненного  кола. Проте, до нашого часу ця форма не збереглась через будівництво станції метро Університет. 

До речі, саме керівництво метрополітену зіграло важливу роль у становленні каштану як символу Києва, прикрашаючи жетони зображенням листа цього дерева у 90-х роках ХХ століття.

Зустріти зображення каштанів також можна на фасадах будинків. А з 1956 року кондитери зображають каштановий листочок на відомому Київському торті. 

Офіційним визнанням каштану як символу на законному рівні відбулося 1969 року, коли був затверджений герб міста, створений Флоріаном Юр’євим і Борисом Довганем, де центральне місце зайняло “дерево-букет”. І такий герб існуватиме до 1995 року. 

Прикрашають каштани не тільки місто, а й пісні про нього. Наприклад, піісня “Хрещатик” Юрія Рибчинського починається з трьох слів “Каштани, каштани, каштани”.

Сьогодення 

Каштани – це незмінний символ Києва. У столиці є навіть два пам’ятники присвячені цьому дереву: в Маріїнському парку встановлений 2009 року та міні-скульптура біля входу до КМДА встановлена 2014 року.

Нажаль, зараз не найкращий час для київських каштанів. Якщо порівняти архівні фото чи відео з тим, що ми спостерігаємо сьогодні, то можна помітити зменшення кількості каштанів та їх “хворобливість”. Причиною тому являється зміна клімату та досить високий рівень забруднення повітря, адже каштани  дуже чутливі до цих характеристик. 

На думку експертів, ситуація не безнадійна, але потребує заходів не тільки централізованих, а й від кожного громадянина, який може зробити свій вклад у покращення екологічного стану. 

Але навіть попри такі тимчасові труднощі, каштан, як символ Києва, ніколи не зникне з історії. 

.,.,.,.