Після вторгнення росіян в Київську область їм вдалося захопити Ірпінь. Вони обстрілювали місто з артилерії, здійснювали авіаудари, зайняли деякі житлові будинки. Армія супротивника хотіла продовжити наступ на Київ, але в результаті була змушена відступити. Внаслідок бойових дій багато людей втратили житло. В яких умовах і як вони тепер живуть, розповіли кореспонденти gazeta.ua. Далі на ikyyanyn.
Історія мешканки Ірпеня про життя у наметовому містечку «Дубки»
28 березня українські захисники звільнили місто від російських воєнних, після чого йому надали статус «Місто-герой». За весь час війни у місті загинуло близько 300 місцевих жителів, а понад 2 млн втратили житло. Тепер їм допомагають небайдужі люди та влада міста. Останні кілька місяців в Ірпені тихо та спокійно. Тут знову активний ритм життя, а багато зруйнованих будинків вже відновлено. Незважаючи на це, на вулицях все ще часто можна побачити пошкоджені споруди, обстріляні машини та дроти ліній електропередач. Також іноді помітно, как місцеві жителі міста щось ремонтують у частково зруйнованих багатоповерхівках.
Однією з тих, хто втратив житло в Ірпені, є 66-річна Ніна Єрмакова. Вона понад 15 днів живе у наметовому містечку для постраждалих людей після війни. Жінка розповіла про це наступне:
«Я жила біля військового підрозділу на вулиці Луговій. Там все зруйновано. Я не адміністратор тут, просто перша прийшла. Приїхала з Києва, а ночувати було ніде. Пішла до військкомату, зателефонувала депутату, депутат зателефонував Юлії Петрівні та Віолетті, а вони поселили мене. Першого дня я тут опинилася», — сказала вона.
Ніна поїхала з Ірпеня 10 березня, а потім дізналася, що її дому більше немає. Спочатку вона жила з дочкою у Києві, а потім поїхала до реабілітаційного центру для переселенців. Діти надіслали їй фото будинку. Залишилися лише стіни, а все інше згоріло. Зараз жінка живе у наметовому містечку «Дубки» з тими, хто теж втратив житло. Волонтери привозять туди готові обіди:
«Один раз привозять обіди, а снідаємо ми, хто як може — бутерброд, ковбаска, сирок, чайок. Докуповуємо собі буває щось», — каже Ніна Єрмакова.
Жителі містечка їдять кілька разів на день. Іноді щось купують та готують на кухні. Також самостійно прибирають у кімнатах: миють підлогу та підмітають на території. Вони мають свій графік прибирання. Також там уже підключили комунальні системи. В цьому місці можуть жити 190 осіб необмежений час.
У мешканців містечка «Дубки» є все необхідне для життя: їжа, світло, газ та вода. Продукти привозять волонтери, а готують їх працівники організації Червоний хрест:
«У нас є їдальня, куди волонтери привозять їжу. Тим жителям, які вже зовсім слабкі у нас, наприклад, бабусі, ми заносимо готові страви. А так усі ходять до їдальні. Готує їсти Червоний Хрест. Ми не готуємо поки що. Можемо хіба чай закип’ятити з булочкою. Хліб та булочки привозять, з їжею проблем немає, усі ситі — не голодні. Ліжко є, засоби гігієни, зубна паста, щітки, мило, пральний порошок, засоби для дезінфікування», — сказала Ніна з цього приводу.
Місто оживає. Як жителям Ірпеня допомагають небайдужі люди?
У період військового стану сюди приїжджають волонтери з благодійних організацій і всі ті, хто бажає допомогти місцевим жителям. Наприклад, на початку червня в містечко приїхали спеціалісти салонів краси: перукарі, барбери, майстри манікюру та інші. Люди винесли столи та стільці на вулицю, розмістивши їх перед центральним входом. Потім туди прийшли майстри з сумками з косметикою та іншими засобами для догляду за зовнішністю і почали працювати.
Одним із мешканців містечка, який вирішив приєднатися до такої події, є Микола Коваленко:
«Я вже тут другий тиждень. Перед цією війною за день якраз поїхав до дочки у гості, — згадує Коваленко. Якраз тоді згорів мій будинок під фундамент — авіабомба все зруйнувала. Дружина була саме там, але встигла в погріб заскочити, пощастило їй», — сказав він.
Зараз чоловік живе у містечку з дружиною. Майстри підстригли їй волосся і пофарбували брови, а Миколі зробили зачіску і підстригли бороду. Потім жінка до нього підійшла та дала тістечко, яке привезли волонтери.
Як виглядає наметове містечко в Ірпені?
Для мешканців Ірпеня, які втратили житло, створили наметове містечко на траві. У кожному наметі достатньо вільного місця. Там може жити до 12 людей. Намети виготовлені з міцного поліестеру, стійкого до перепадів температури. Поруч знаходиться кілька генераторів та столи. До землі натягнуті мотузки, прив’язані до залізних гачків.
Вхід у намет нагадує коридор. Всередині є вікна, які можна відкрити, та 10 широких ліжок. Над кожним з них висить лампочка. Поруч є відділи для одягу. Також у наметах працює вентиляція та теплогенератори.
Світло вмикається за допомогою кнопки біля лампи, яка є над кожним ліжком. Однак їх всі жителі наметового містечка не використовують, щоб економити електроенергію:
«Розетки є лише на лампочках. Також в палатці є провід, підключений до генераторів. Щоб зробити чай, треба до них підійти. Вночі холодно спати, тому іноді кашляю», — каже Валентина Кучеренко.
Попри це їй подобається жити в наметовому містечку. Вона проводить вільний час разом з іншими місцевими жителями, тому тут ніколи не буває нудно.
