Первинний сектор, зокрема сільське господарство та рибальство — фундамент економіки України. Іван Никифорович Фалєєв — уродженець Києва та знавець з іхтіології. Про науку та біографію науковця — далі на ikyyanyn.
Іхтіологія — термінологія
Іхтіологія або рибознавство — наука, що вивчає рибу, особливості її анатомії, еволюцію та розмноження. Іхтіолог, як фахівець, не тільки досліджує та розробляє методи раціонального рибальства, а ще й відповідальний за рибоохоронну діяльність. До обовʼязків іхтіолога також входить санітарно-ветеринарна оцінка рибних продуктів, які потрапляють на полиці магазинів.
Робота фахівця з іхтіології має ряд особливостей й вимог. Експерт цієї галузі часто їздить у відрядження до місця проживання риб, щоб проводити спостереження та дослідження об’єкта. Ба більше, найчастіше фахівцями стають чоловіки, адже основними якостями спеціаліста має бути схильність до природничих наук, зацікавленість в науково-дослідній діяльності, спостережливість та відмінна фізична підготовка.
Фахівець з іхтіології може працювати в наступних установах:
- Науково-дослідні інститути.
- Промислові судна та рибні підприємства.
- Зоопарки, аквапарки.
- Інспекції рибоохорони та інші органи нагляду за водними біологічними ресурсами.
Вивчитися за спеціальністю “іхтіологія” можна на факультетах природничих наук в університетах, інститутах та технікумах з рибної промисловості.
Життєвий шлях І. Н. Фалєєва
Видатний український вчений у галузі рибознавства, Іван Никифорович Фалєєв , народився 22 вересня 1858 року в Києві. У 1876 році він закінчив столичну військову гімназію й вирішив вступити до Петербурзького артилерійського училища. Після отримання освіти, впродовж сімнадцяти років він працював завідувачем механічних військових майстерень в рідному місті.
Впродовж 1896-1912 років вже полковник керував господарською частиною в армійських підрозділах, та, згодом, пішов у відставку й почав працювати начальником служби Київського трамвая.
Іван Фалєєв був відданий військовій справі, але завжди мав час, щоб поєднати відповідальну роботу з улюбленим хобі: рибальством. Ще з дитячих років майбутній науковець займався спортивною риболовлею на Дніпрі й зацікавився у раціональному виловлюванні риб-хижаків.
У 1910-1911 роках, паралельно з військовою діяльністю, він закінчує курси рибоводства в Петербурзі й очолює рибний розплідник Південно-Західного краю, а у листопаді 1913 року бере участь у Всеросійській нараді з розведення риби.
Опісля, він вертається до своєї квартири в Києві на Печерську, що знаходилась за вул. Велика Шиянівська, 14, й починає активно проводити наукові дослідження. У жовтні 1918 року він починає очолювати відділ рибоводства в Міністерстві землеробства УНР та поєднує це з викладацькою діяльністю в сільгоспінституті та ветеринарно-зоотехнічному інституті. У 1923 році в другому закладі він стає професором, та 3 листопада наступного року помирає від паралічу серця.
Внесок в науку та вшанування памʼяті
Першим масштабним дослідженням Івана Фалєєва було анкетування в газеті “Вестник рыбопромышленности”, яке складалося з 19 запитань й мало на меті зʼясувати стан рибної справи в районі Дніпра. Тоді, він став першим науковцем, який запропонував створити рибні заповідники, розбити іхтіофауну Дніпра для створення рибної “Червоної книги” та впровадив обмеження на вилов хижої риби.
Завдяки киянину Івану Фалєєву по всій території сучасної України створювались перші розплідники ставкової риби, рибні господарства, “Фалієвський” водозлив, апарати для виведення осетрових риб у штучних водоймах тощо. З його ініціативи також було відкрито державний заповідник дніпровської заплавини “Конча-Заспа” із дослідницькою станцією при ній.
На честь Івана Никифоровича Фалєєва було названо дніпровський острів у Києві та черещатий дуб у пригороді столиці, якому понад 400 років.