Медицина одна з найдревніших наук в усьому світі. До того ж опанувати її виключно теоретично майже не можливо. Це твердження дійсне й досі. Але понад 100 років тому організація практичного навчання мала великі сумніви та питання, оскільки важко було зрозуміти як саме організувати такий процес навчання. Саме в той період з’являється Анатомічний театр в Києві. Далі на ikyyanyn.
Історія появи
Анатомічний театр з’явився майже одночасно з медичним факультетом університету Святого Володимира у 1841 році. Спочатку кафедра анатомія розміщувалась в кількох різних будівлях, це спричиняло певні незручності під час навчання і для студентів і для викладачів. Основною метою створення Анатомічного театру було об’єднання різноманітних практик для різних навчальних предметів, таких як нормальна та патологічна анатомія, хірургічна анатомія з проведенням реальних операцій на трупах, та навіть судова медицина. Професор анатомії, О.П. Вальтер 9 довгих років не покладав рук та не жалкував зусиль, для створення єдиної інстанції для вивчення анатомії. Він постійно звертався до навчальної ради університету та до генерал-губернатора Бібікова про створення подібного навчального центру. У 1851 році на підставі офіційної записки професора, Рада університету доручила створення плану будівлі відомому архітектору Беретті. Після затвердження проекту почалось велике будівництво. Місце розташування було погоджено заздалегідь, неподалік від червоного корпусу університету. За задумом на цьому місці планували звести лікарню. Керувати будівництвом довірили Вальтеру.
У 1852 році професора було відряджено до Москви, а потім і до інших великих міст. Мета цієї поїздки була одна, показати професору, як організовані приміщення в інших подібних закладах. Будівництво було завершено в 1853 році. Анатомічний театр складався з шести різних будівель.
Відкриття та початок занять
Святкова церемонія відкриття Анатомічного театру відбулась вже 25 жовтня 1853 року. Спочатку, як заведено, був молебень та освячення будівлі. На цьому заході був присутній навіть імператор Микола Перший. Звісно на церемонію приїхали й інші поважні особи з різних куточків країни. Вальтер же в своїй промові не оминув нікого, хто хоч якось був причасний до появи театру. Навіть окремо подякував за увагу та вклад в навчання майбутніх медиків університету. Анатомічний театр було представлено як палац науки. Вже наступного дня після святкового відкриття театр відкрив свої двері для студентів. Тут розпочались перші лекції та практичні заняття.
Основні приміщення театру
Головна будівля Анатомічного театру розміщена вздовж вулиці. Середня частина будівлі мала 3 поверхи, бокові були одноповерховими. Цегляні стіни були витиньковані та пофарбовані у білий та жовтий кольори. А на головному фасаді вислі металева табличка з металевим двоголовим орлом. Згодом, у 1917 році цю табличку зняли, а будівлю знову перефарбували у жовтий та білий кольори. Підвальний поверх будівлі було призначено для збереження та пиляння дров, якими опалювали будівлю. Дві великі печі знаходились також у підвальному приміщенні. В одному з відділень підвалу була спеціальна кімната, де зберігали матеріали кафедри та лабораторний посуд. Вестибюль був великий і просторий, сходи на другий поверх одразу приводили до музею. Музей театру був досить великий і складався з трьох залів. Що цікаво, що експозиція розвитку кісток була лише в Анатомічному театрі, в жодному іншому в Європі такої великої колекції не було. Тому не дивно, що сюди постійно приїздили лікарі з інших країн, щоб подивитись. Окрім цього в будівлі були лекторії для викладання лекцій, кабінети практичних занять, та містились кафедри медичного факультету.
Трупи для практичної роботи зберігали на подвір’ї. У спеціальних коморах з льодом. До того ж їх ще й консервували. Консервували як правило за чотирма найвідомішими методами.
В цьому місці працювала велика кількість світил медичної науки. Тут же бував Булгаков. Згодом Анатомічний театр буде згадано в його творі Біла Гвардія. Саме тут Турбін намагався знайти полковника Найтурса.
В стінах анатомічного театру професор Вальтер заснував медичний щотижневик «Сучасна медицина». До речі, це було перше науково – медичне видання в Києві.
20 століття і децентралізація
На початку 20 століття розпочинається процес децентралізації медичної освіти в Києві. Було створено нові навчальні бази на територіях багатьох київських лікарень. Також в цей же час було засновано жіночий медичний інститут. Після 1917 року постійно відбувались реорганізаційні процеси в медичній освіті, за це період Анатомічний театр частково втратив свою першість. Ще досить довго тут навчались медики, але вже роль палацу науки йому не належала. В 1923 році театр було перевезено в іншу будівлю, на Мечникова. У 1930 році додаються нові кафедри, такі як мікробіологія, фізика, хімія, патологія тощо. Колекції які не були втрачені, теж поступово починають перевозити. Значна кількість експонатів збереглась в морфологічному відділенні інституту імені Богомольця.
Територію ж колишнього Анатомічного театру було розприділено під нові забудови міста. Тут збудували житлові будинки, центральну станцію швидкої допомоги, а також нову поліклініку для киян. На сьогодні зберігся виключно центральний корпус Анатомічного театру.
Новий подих і життя цій будівлі надає створення в ній Національного музею медицини.
Поява Національного музею медицини
Ідея створення медичного музею виникла на початку 1960-х років. Вона належить професору кафедри соціальної гігієни, медичного інституту Богомольця видатному діячеві та історику Олександру Грандо. До того ж він брав активну участь у створенні музею. Були організовані спеціальні ініціативні групи, які займались пошуком експонатів для музею. Такі групи працювали виключно на громадських засадах на самому початку. Головним збирачем був Леонід Межиров. А першим відвідувачам перший зал музею відкрив свої двері вже у 1973 році. А у 1982 році відбулось повноцінне офіційне відкриття музею. Музей був настільки вражаючим і мав настільки неймовірні експозиції, що Володимир Щербицький постійно проводив там екскурсії для міжнародних делегацій та поважних гостей міста.
У 1990 році, цей музей було перетворено на Центральний музей медицини УРСР.
Тут представлена поява медицини в Україні зі стародавніх часів до сьогодення. Експозиції складаються з фото, книг, лікарських записок тощо. До того ж тут є досить цікаві експонати у вигляді первинного медичного та аптекарського обладнання, приклади ліків. Тут також є і аудіовізуальні засоби, які дозволяють показати наукові матеріали відвідувачам, та розповісти цікаві факти з історії появи медицини на територіях України. В музеї створено оригінальні інтер’єри з відомими лікарями, професорами та викладачами. Великою кількістю також представлені твори українського мистецтва які пов’язані також з тематикою медицини.
Екскурсія починається з першої зали музею, тут представлений початок появи медицини в Україні. Дуже сильно привертають увагу стародавній медичний інструментарій, рослини, які використовували для приготування ліків, літописні джерела та навіть предмети для жертвоприношень. Друга зала музею розповідає про розвиток медицини у 19 та початку 20 століттях. Тут цікаво побачити перші операції які були проведені в ті часи. Третій зал показує охорону здоров’я. Тут наочно відображено як Київ боровся з різними епідеміями у різні періоди.
Національний музей медицини є одним з найбільших в Європі. Робота по створенню цього музею була нагороджена Державною премією в галузі науки та техніки. А у 1999 році за указом президента музей отримав статус Національного.
