5 Грудня 2022

Найцікавіші міфи та легенди про Київ

Related

Компанія BioNTech планує створити вакцину від раку протягом 8 років

Від засновників компанії BioNTech, що займається біотехнологіями, з'явилася досить...

Де у Києві придбати складське обладнання: поради щодо вибору

Багато підприємців знають, як складно та важливо знайти складське...

Як вибрати службу таксі у Києві? Перелік додаткових послуг

Киянам часто доводиться викликати таксі, адже шалений ритм великого...

Як вибрати масажер для ніг і де його купити в Києві?

Наші ноги потребують постійного догляду. На жаль, більшість людей...

Історія розвитку медицини Київщини: як лікували містян

Медицина в столиці почала розвиватися з відкриттям аптек. Більш...

Share

Київ славиться своєю багатогранною історією, перемогами та архітектурою. Кожна важлива подія, що відбувалася тут протягом усього існування міста записані в історичних архівах і несе в собі важливу історію для нащадків. Далі на ikyyanyn. Але, на підставі деяких подій місцевими мешканцями було складено багато міфів та легенд, які розповідали дітям, чи гостям, щоб прикрасити столицю в очах ще більше. Ми підготували підбірку найцікавіших міфів та міських легенд, які можуть зацікавити будь-кого. 

Не просто булочки

bulochka-izum-compozicia

В Києві є булочки з родзинками, гостроносі, ароматні та румʼяні. Досить смачний перекус, та смаколик до чаю. В народі їх прозвали “жуліками”. Чому саме так, досі ніхто не знає відповіді. Але є легенда, яка ніби то пояснює їх походження та назву. 

Колись в одного пекаря була своя пекарня. Його справа була досить успішна, навіть зʼявилися постійні клієнти, які відвідували пекарню щодня. Одного разу до нього прийшов клієнт з надламаною здобою та показав в середені таргана. Пекар не розгубився, зʼїв булочку, та пояснив відвідувачу, що це новий вид випічки з родзинками. Як тільки клієнт вийшов за двері, пекар відправив помічника купити велику партію родзинок, яку ж одразу додав до тіста. Саме так в Києві зʼявилися “жуліки” – булочки з родзинками. 

Анатомічний театр – місце для весілля

vid-anatomichnoho-teatru-do-natsionalnoho-muzeiu-medytsyny4-1024x706

В середині 19 століття в Києві було побудовано анатомічний театр для київського медичного університету. В газеті “Киянин” навіть опублікували новину про відкриття у 1876 році. 

Молодий солдат хотів одружитися зі своєю дівчиною, тож батько нареченої почав підготовку до весілля. По традиції свято справляли в будинку нареченої, а оскільки батько працював наглядачем в анатомічному театрі, до того ж йому надавалося житло у вигляді невеличкої кімнати на території театру. Тож вирішено було організувати святкування в кімнаті батька. Приїхали гості, почалося свято, але місця для танців було замало. Тому вигадливий батько запропонував гостям спуститися до зали театру. Гості залюбки погодилися. Весілля було таким гучним, що мешканці сусідніх будинків попрокидалися і були сильно здивовані, адже в анатомічному театрі грала музика і було видно силуети людей. Багато хто казав, що це мерці попрокидалися і пішли у танок. Добре, що повз проїжджав один з власників театру і заспокоїв народ. Але після цього, ще довго ходила легенда, що кожної ночі мерці влаштовують собі свято. 

Особлива карамель

karamel

Київ відомий своїми солодощами. Тут завжди подавали джеми, мармелад, шоколад та різноманітну випічку. У 19 столітті стали популярними льодяники. Їх продавали в аптеках, адже льодяниками лікували горло, серце та шлунок. Вони продавались, як в баночках, так і в шкіряних мішечках. Найпопулярнішими були льодяники “Кетібос”. 

За легендою, ці льодяники названі на честь Собітека, начебто він створив льодяники, що допомагають при хворобах. А щоб довго не мудрувати над назвою, просто перевернули його фамілію, тож і вийшла назва “Кетібос”. 

До речі, в закритих закладах для дівчат не дуже вітали солодке. Тому, коли приїхав генерал-губернатор Михайло Драгомиров до Інституту благородних дівиць, було справжнє свято. Він розпорядився вручити дівчатам по пів фунта шоколадок у красивих бонбоньєрках. Коли ж керівник закладу хотіла заперечити він її перебив з фразою: “Не по чарці ж горілки дівчатам наливать”.

Щасливий карбованець 

One_ruble_banknote_(1898)_signed_by_Brut_and_Pleske

Колись на паперових грошах ставився підпис головного банкіра та касира. Один з таких підписів набрав популярності у 1887 році Адже з цього року підписувати купюри номіналом в 1 карбованець став касир Сергій Брут. Він був затятим гравцем і в 1914 році повісився, через великий борг. Наче перед самогубством він лишив записку з текстом “де зникає карбованець, там може зникнути і мільйон”. З того моменту зʼявилася легенда, що підписаний Брутом карбованець щасливий. Наче б то один гравець у карти програв майже все, в нього в кишені лишився 1 карбованець підписаний Брутом. Коли ж він його поставив, він не лише зміг відігратися, а й навіть додатково виграти солідну суму грошей. Після цього, ці карбованці навіть почали підробляти, щоб заробити на довірливих містянах грошей. 

Будинок самотнього лицаря

value_82f014acb353b572354a82a963858922

Найбільш окутаний легендами та таємницями будинок за адресою Ярославів вал, 1. Наприклад, деякі жителі міста говорять, що цей будинок побудував для своєї коханки відомий та багатий господар тютюнового виробництва. Бачитися без людського осуду закохані не могли, тому граф Сальве приїздив до коханої таємничо. Тому на порозі будинку є надпис Salve, наче б то символізує імʼя закоханого графа. 

Непристойні написи

tild6663-3063-4261-a230-616337353434__reklama-old

Є легенда, що на Софійський вулиці жив трунар Небітов і біля його будинку було забагато написів і вивісок, що пропонували різноманітні послуги для похорону. Полковник, що жив навпроти просив декілька раз господаря крамниці частково прибрати вивіски, але це не дало результату. Тому полковник вирушив до суду. Під час засідання суддя надав слово Набітову, де той розповів, що бачив оголошення більш непристойні та безглузді ніж його. Наприклад, біля входу в грецьку кухметрію висить вивіска “Тут обідають”, але художник розділив друге слово двома рибинами таким чином, що вийшло дещо непристойне. Суду нічого не лишилося, як виправдати Небітова і відпустити додому. 

Змій Горинич на Оболоні

Zmey_Gorinich

Існує легенда, яку знають всі жителі Оболоні. Кажуть, Змій забирав красивих дівчат Києва до себе в печеру. На той час відомий богатир Добриня проживав в Києві. Вирішив він врятувати Київ. Зібрався, надягнув лати і пішов шукати житло Змія в сторону Пучай – річки (Почайна). Погода була спекотною, тому доїхавши до річки богатир зупинив коня і вирішив переплисти на той берег, на Оболонь. Печеру він знайшов, але Змія в ній не було. Горинич повертався з полювання і побачив богатиря, який відпускав красунь додому, тому Змій кинувся на богатиря, але Добриня переміг змія і визволив Київ. 

Булава Богдана Хмельницького 

b4f838157e5696dc76d62194dcc59d1c-resize_crop_1Xquality_100Xallow_enlarge_0Xw_1200Xh_630

Існує думка, що відомий полководець вказує своєю булавою На Москву. Це викликано тим, що під час війни проти Речі Посполитої російський князь зрадив Україну. Тому Богдан Хмельницький перебував у сумнівах щодо їх союзу у майбутньому. Казали навіть, що Хмельницький збирався піти війною на Москву, тому саме туди вказує булава, нібі закликає до наступу. Але попри всі думки, насправді булава вказує на Швецію. Хоча під час встановлення памʼятника, булава мала вказувати на Польщу, адже саме з цією країною гетьман вів боротьбу за визволення українського народу. Як виявилося, якщо направити булаву в сторону Польщі, в іншу сторону кінь показує не досить пристойне місце, особливо якщо з тої сторони знаходиться Михайлівський монастир. Тому було вирішено поставити памʼятник саме таким чином, без будь-яких натяків в сторону Швеції.

Легенд про столицю дуже багато. Смішні, дивовижні, страшні, казкові. Якщо дібратись до архівів та запитати старших жителів міста, можна дізнатися багато цікавого. Кожна легенда несе в собі не лише розважальну емоцію, адже всі ми знаємо, що для появи легенди має бути причина. Тому, можливо деякі з них дійсно правдиві, просто ніхто не може доказати, що таке дійсно було? А можливо, це всього лише байки для туристів, щоб зацікавити їх екскурсіями? Але хай там як, в архівах нашого міста зберігається ще велика кількість історій, переказів та легенд. Можливо колись вони будуть опубліковані і ми зможемо ще більше дивувати своїх рідних і друзів цікавими історіями.

.,.,.,.