Шум хвиль, безмежний простір та гарні краєвиди старовинного Подолу створюють навколо приємну атмосферу для відпочинку та занять спортом. Найпопулярнішим місцем для цього є Труханів острів. Давним-давно він був безлюдним, але потім тут почали з’являтися перші поселення та бази відпочинку. Докладніше про те, як зароджувалося спортивне життя на острові і що про нього відомо, далі на ikyyanyn.
Історичні відомості про Труханів острів
Згідно з архівними даними, цей острів був названий на честь хана Тугоркана. У XI столітті тут знаходився палац його доньки та поселення поряд з ним. За часів Київської Русі на острові також існувало поселення, яке належало княгині Ользі. Кожен міг дістатися до нього пішки. У 1534 році острів належав служителям Пустинно-Микільського монастиря, але потім став власністю міста.
У середині XIX століття на острові з’явилися перші споруди, наприклад, паровий млин. Потім тут оселилися робітники у зв’язку із заснуванням Дніпровського пароплавства. На території було близько 400 будинків та 7 500 мешканців. Також міська влада планувала продовжити будівництво будинків на сваях, але їхнім планам завадила війна.
Коли німці відступали, вони знищили все селище — влаштували пожежу. Більшість будівель були дерев’яними, тому всі згоріли. Після закінчення війни кияни вирішили відновити поселення на острові та створити тут зону для відпочинку та занять спортом. Також вони встановили пам’ятник поселенню, яке спалили німці.
Як Труханів острів став популярною спортивною зоною та базою відпочинку?
1870 року на острові почалося будівництво нових споруд. Серед них були не лише будинки для відпочинку біля води, а й заклади харчування, де можна було замовити раки, смажені курчата та інші вишукані страви. Також тут з’явилися альтанки, переправи, доріжки для бігу та прогулянок, спортмайданчики, а ще табір для дітей «Ленінець». Щоб відпочити від активного ритму життя у місті, кияни припливали сюди на човнах.
Пізніше відвідування острова стало традицією та популярним способом проведення дозвілля у Києві. Сюди регулярно припливали парові катери. Спочатку їх використовували лише для того, щоб дістатися на острів або назад до міста. А потім у киян виникла ідея кататися на водних суднах по Дніпру та влаштовувати змагання.
1887 року на Трухановому острові було відкрито київський яхт-клуб, який продовжує працювати в період незалежності. У 80-ті тут оселилися працівники Першого та Другого товариств Дніпровського пароплавства. А ще на цій території було збудовано резиденцію пароплавного магната Давида Марголіна. За його наказом на острові встановили телефонний зв’язок. Це було великою розкішшю у ті часи.
У 1918 році на березі цього острова почався пляжний сезон. Тут були встановлені дерев’яні кабінки для переодягання та лавки. Кияни відпочивали на пляжі, у альтанках чи на терасі яхт-клубу. Там подавали чай, каву, какао, морозиво, холодні напої. У продажу не було лише алкоголю. Також відвідувачів закликали утриматися від куріння.
Для того щоб можна було активно провести вільний час на свіжому повітрі, кияни організували тут спортивну діяльність. На річці Дніпро почалися групові заняття з веслування, а на острові були збудовані спортивні комплекси, велодоріжки, поля для футболу та баскетболу.
Спортивні ігри традиційно почали проходити під відкритим небом. У святкові та вихідні дні кияни влаштовували змагання та велопрогулянки по острову, проходили навчання у яхт-клубі, тренувалися на спеціальних спортивних майданчиках, відпочивали на пляжі. А ще кожен бажаючий міг орендувати човен чи байдарку у яхт-клубі, щоб покататися на річці Дніпро біля сусідніх островів.
