Давайте зізнаємось – хто із нас просто посеред робочого дня, а найчастіше – під час обідньої перерви після ситного перекусу мріяв про те, щоб здрімнути…Ну хоча б на півгодинки. А навколо, як на зло, ні диванчика, ні подушечки – лише робочий стіл і купа колег. Знайомо? Далі розповість ikyyanyn.
Однак тепер все змінилося. Поки що, правда, пощастило лише тим, хто територіально перебуває у центрі: у київському бізнес-центрі «Гулівер» з’явилася ця довгождана послуга «для соньків». Скористатися нею можна на 29 поверсі – у коворкінгу Creative States.
Це так звані спальні капсули.
«Ми повністю запустили наші спальні капсули. Їх можна бронювати через додаток, який, як і самі капсули, мають лише резидентів Creative States», – написав на своїй сторінці у Facebook власник мережі Ілля Кенігштейн.
СКІЛЬКИ МОЖНА СПАТИ?
Мінімальний час бронювання капсули – година. Проте ви можете залишитися там і на всю ніч.
ЯКА ВАРТІСТЬ ПОСЛУГИ?
Вартість однієї години «капсульного сну» – 10 доларів
ЩО ВХОДИТЬ У ПОСЛУГУ?
Після того, як ви забронювали та оплатили послугу, вам видають комплект чистої білизни, пульт від телевізори та спеціальну картку для активації капсули.
ЯК ВИГЛЯДАЄ КАПСУЛА?
Ви можете закритися у ній зсередини, дивитися телевізор або просто спати. Для збереження особистих речей передбачений сейф. Також до ваших послуг кухня й душова кімната.
Якщо ви хвилюєтеся, що там буде душно – не варто. Механізм капсули передбачає постійне надходження свіжого повітря.
«У всіх наступних локаціях ми ставимо капсули за замовчуванням. Я читав, що існують прототипи реально діючих механізмів з управління снами, які активізуються на межі переходу з неспання в сон. Але ця тема поки мало вивчена, хоча нею захоплюються всі кому не лінь: від українських стартапів до дослідників з MIT. Коротше, ми за цією темою уважно стежимо, тому що вважаємо, що управління снами лежить в площині вивчення так званих мікроснов, а це – саме те, що ідеально підходить до нашого короткого моделі відпочинку, або, кажучи мовою резидентів CS – денний глибокого сну. Ласкаво просимо в майбутнє!», – підсумував Ілля Кенігштейн.