У 2024 році київське вікно у Всесвіт – Головна астрономічна обсерваторія – відсвяткувала своє 80-річчя. Проте, ідея її створення виникла значно раніше, ніж була втілена. Вдалось це завдяки неабиякій наполегливості першого астронома-академіка Української академії наук Олександра Орлова. Розповідаємо більше про його шлях до зірок. Далі на ikyyanyn.
Від ідеї про створення обсерваторії до її реалізації
Ідея створення астрономічної обсерваторії в Києва виникла у 1918 році під час організації Української академії наук (УАН). Належала вона Володимиру Вернадському, який додав цей пункт до Статуту УАН. Водночас було розв’язано питання про те, хто стане її очільником. Наукові кола одностайно підтримували кандидатуру Олександра Орлова, який у 1919 році став першим астрономом-академіком УАН.
Орлов тоді керував Астрономічною обсерваторією Новоросійського університету в Одесі та досліджував астрометрію. Ідея про створення обсерваторії у Києві захопила його. Він почав розробляти проєкт та шукати місце для закладу, а також організував Астрономо-геодезичне обчислювальне бюро. Про це писав у листі до Загальних зборів УАН у 1921 році.
Проте, бюро ліквідували без відома Орлова, а питання створення обсерваторії відклали на потім. Олександр Якович навіть написав заяву про вихід з Академії, але від свого задуму не відмовився. Він продовжив працювати в Одесі. У 1926 році в Полтаві заснував гравіметричну обсерваторію.
До питання створення астрономічної обсерваторії в столиці України науковці повернулись лише у 1938 році. Тоді на Астрометричній конференції в Казані було знову ухвалено її спорудження й Орлов написав про це листа до Президії АН УРСР. Академія ідею підтримала, але цього разу на заваді втілення задуму стала Друга світова війна.
Олександр Орлов не відмовився від свого плану і цього разу. У 1943 році він звернувся з новим листом до Президії АН УРСР й через рік вийшла Постанова Раднаркому УРСР з дозволом Академії наук УРСР створити Астрономічну обсерваторію в Києві.
Будівництво та початок роботи обсерваторії
Проєкт будівництва було доручено архітектору Олексію Щусєву, який створив мавзолей у Москві. Він тоді був очільником організації, яка проєктувала споруди для Академії наук СРСР.
Архітектурний задум Щусєва був монументальним – із величним головним корпусом, прикрашеними вежами вертикального сонячного телескопа та рефрактора. Проте, цей задум втілено не було з двох причин:
- проєкт був занадто дорогим
- довго тривали суперечки щодо місця розташування майбутньої обсерваторії.
Олександр Орлов, який довго та прискіпливо розглядав різні варіанти, обрав ділянку в Голосіївському лісі. Але проти цього місця висловились астрономи Київської університетської обсерваторії (КАО). Директор КАО вважав, що обсерваторія має бути максимально віддалена від міста. Внаслідок цього розпочались численні комісії та засідання.
Лише у 1947 році Президія АН УРСР знову розглянула питання місця для обсерваторії та обрала Голосієво. Саме тоді за рахунок репарацій з Німеччини нова обсерваторія отримала перші інструменти — вертикальне коло Ваншаффа та подвійний довгофокусний астрограф Тепфера-Штейнгеля.
Будівництво на обраному місці тривало до 1948 року за активної участі Олександра Орлова, а відкриття Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) відбулось у 1949 році.
Подальша діяльність
З 1952 по 1959 рік ГАО очолював Авенір Яковкін, який розпочав новий напряму досліджень, а саме – вивчення Місяця. Згодом почали вивчати фізику Сонця та встановили нові телескопи. Обсерваторія також долучилась до програми спостережень штучних супутників Землі. З 1953 року ГАО почала випускати власний науковий вісник, а в 1958 році було затверджено її наукові відділи: фундаментальна астрометрія, фотографічна астрометрія, фізика Сонця та астрофізика.
У 1969 році ГАО стала науково-дослідним закладом. У 1972 році було придбано подвійний ширококутний астрограф. ГАО почала співпрацювати з іноземними колегами та стала відомою у міжнародному науковому просторі.
До 1973 року очільником ГАО був Євген Федоров, а до штату прийшли молоді дослідники. Почало розвиватись багато нових наукових напрямків, а наземні астрономічні спостереження були доповнені одержанням даних із космосу.
З 1973 по 1975 рік керівником обсерваторії був Іван Коваль. Науковці почали вивчати інші планети, в тому числі Марс.
З 1975 року директором ГАО є академік НАН України Ярослав Яцків. Було організоване дослідне виробництво з відділами в Одесі й Миколаєві. У 1977 році розпочав роботу новий лабораторний корпус.
Обсерваторія продовжила свою наукову діяльність у роки незалежності України та залишається провідним вітчизняним закладом в галузі астрономії та астрофізики. У 1991 році за ініціативою ГАО була створена Українська астрономічна асоціація. Обсерваторія видає наукові журнали, організовує конференції та популяризує науку. Так, у 2004 році в ній було відкрито Музей історії, де можна докладно познайомитись з історією обсерваторії та її діяльністю.