Валерій Валерійович Лобановський – легендарна постать в історії нашого українського футболу. Це людина яка зробила неймовірний вклад у футбольну культуру України. Ймовірно, ще ніхто за всю історію не приніс такої великої користі, як Валерій Лобановський. І сьогодні ми поговоримо про його кар’єру футболіста та тренера. Далі на ikyyanyn.
Кар’єра футболіста
Валерій Лобановський народився 6 січня 1939 року. Вже з юного віку у нього проявлявся хист до футболу і всі необхідні навички справжнього нападника. І от у 1957 році 18-річного Валерія помітив київський клуб “Динамо”. Спочатку він грав у юнацькому складі, але згодом, а саме 29 травня 1959 року він провів свій перший матч за основну команду у чемпіонаті Радянського Союзу проти “ЦСК МО”.
У 1960 році Лобановський закріпився в основній команді “Динамо” і почав виступати за клуб на стабільній основі. Майже весь час він грав на лівому фланзі атаки й у цьому ж 1960 році він став найкращим бомбардиром клубу, заколотивши у ворота суперників аж 13 м’ячів.
Завдяки діям Валерія Лобановського та його колег по клубу у 1961 році київське “Динамо” зробило історичний момент. Вони стали чемпіонами й це був перший випадок коли чемпіонат виграла команда не з Москви. Варто також відзначити, що у цьому сезоні Лобановський відзначився десятьма забити м’ячами.
А от виступи Лобановського за збірну СРСР на жаль такі яскраві не були. Тому що на лівому флангу атаки була висока конкуренція. Він зіграв всього 4 матчі. Два матчі за основну збірну, та два за олімпійську команду СРСР.
Дограв Валерій Лобановський в одеському “Чорноморці” та донецькому “Шахтарі” провівши у цих клубах всього по одному сезону.
Загалом легенда українського футболу провела 253 матчі у чемпіонаті СРСР, заколотивши 71 м’яч.
Тренерська кар’єра
Закінчивши кар’єру гравця в 1968 році, Валерій Валерійович Лобановський вирішив спробувати свої сили у тренерстві. Перший його клуб на тренерському містку – “Дніпро”.
Валерій Лобановський дебютував як тренер 30 жовтня в матчі проти воронезького “Труда”. Перший сезон під його керівництвом “Дніпро” завершив на третьому місці у своїй підгрупі другої групи класу “А”. У 1969 році команда стала першою в українській підгрупі та другою у фіналі, а також дійшла до фіналу турніру “Пролісок”. У 1970 році “Дніпро” посіло третє місце в Першій союзній лізі, а у 1971 році здобуло перемогу в цій лізі та підвищилося до Вищої ліги.
Лобановський отримав звання заслуженого тренера УРСР. А у дебютнім сезоні у Вищій лізі “Дніпро” зайняло шосте місце.
Найбільшого успіху на тренерському містку Лобановський досяг з київським “Динамо”. Під його опікою команда була з 1974 по 2002 роки, але з перервами. Загалом клуб з Києва виграв:
- Кубок Кубків УЄФА в 1975 і 1986 роках;
- Суперкубок УЄФА в 1975 році;
- Восьмиразовий чемпіон СРСР;
- Шестиразовий володар кубка СРСР.
Також Лобановський був тренером збірної СРСР, головне його досягнення це фінал чемпіонату Європи, який відбувся в 1988 році, де його команда у найвідповідальніший момент поступилася збірній Нідерландів. За його тренерську кар’єру збірна СРСР досягла свого найкращого розвитку і була однією з найсильніших у світі.