Олексій Михайличенко – ймовірно один з найкращих та найяскравіших гравців радянського футболу 1980-х років. Михайличенко залишив серйозний слід в історії футболу завдяки своїй участі в Олімпійських іграх 1988 року в Сеулі. Він виступав за збірну Радянського Союзу і, як не дивно, був одним із ключових гравців команди. Його значний внесок пам’ятають до цього часу. І ми вам розповімо, які досягнення були в Олексія Михайличенка на Олімпійських іграх у Сеулі. Далі на ikyyanyn.
Що виграв Михайличенко на Олімпіаді?
У 1988 році Олексій Михайличенко здобув золоту медаль на Олімпійських іграх у Сеулі. Він був одним із лідерів олімпійської збірної СРСР, яку очолював інший легендарний в минулому гравець, а саме динамівець, Анатолій Бишовець. У фінальному матчі Михайличенко та його команда перемогли збірну Бразилії, де вже тоді грали майбутні зірки світового футболу – Клаудіо Таффарел, Бебето та Ромаріо.
Нещодавно англійський спортивний ресурс FourFourTwo оприлюднив рейтинг найкращих футболістів усіх часів, які здобували золоту медаль на Олімпійських іграх. До цього списку увійшов наш легендарний Олексій Михайличенко, який посів 32-ге місце.
Варто зазначити, що Олексій Михайличенко відзначився п’ятьма забитими голами у складі збірної Радянського Союзу на Олімпійських іграх 1988 року в Сеулі. Серед них був переможний м’яч у матчі проти аргентинської збірної на груповому етапі та ще один гол у додатковий час, який приніс перемогу над збірною Італії у півфінал. Матч тоді закінчився з рахунком 3:2.
Колишній півзахисник київського “Динамо”, “Сампдорії” та “Рейнджерс” провів на полі усі 120 хвилин у фіналі, коли збірна СРСР перемогла свого сильного супротивника – збірну Бразилії.
Про ігрову кар’єру Михайличенка
Загалом наприкінці 1980-х років Михайличенко вважався одним із провідних півзахисників Європи. Вийшовши на основні позиції в київському “Динамо”. Олексій швидко став лідером київського клубу та збірної СРСР. Разом із київським “Динамо” він тричі вигравав золоті нагороди союзного чемпіонату та тричі здобував кубок країни. У 1986 році він став володарем Кубка кубків, зробивши вагомий внесок у цю перемогу.
Найвизначнішим роком у легендарній кар’єрі Олексія Михайличенка вважають 1988. Тоді разом зі збірною СРСР, основу якої складали гравці “Динамо”, він став віце-чемпіоном Європи. У фінальному матчі команда Валерія Лобановського поступилася зірковій збірній Нідерландів, яку очолювали Руд Гулліт, Марко ван Бастен та Франк Райкард. Що цікаво, у тому ж році Михайличенко посів високе місце в опитуванні France Football серед претендентів на отримання нагороди “Золотий м’яч”, яка є найвищою індивідуальною відзнакою у футболі.
1990 рік став легендарним як і для Олексія Михайличенка, так і для СРСР. Він став одним із перших гравців “з-за залізної завіси”, яким дозволили перейти до іноземного клубу. Тоді Михайличенко приєднався до клубу з Італії – “Сампдорії”. На жаль, гравцю не вдалося закріпитися в основному складі команди. Через рік Михайличенко покинув команду, але незважаючи на це, він став чемпіоном Італії.
З Італії Михайличенко переїхав до шотландської команди – “Рейнджерс”. Він став справжнім ключовим гравцем і залишився легендою клубу. У складі команди з Глазго він грав разом зі своїм колишнім одноклубником по “Динамо” – Олегом Кузнєцовим.
Всього Михайличенко виграв чемпіонат Шотландії п’ять разів. І відкрив унікальне досягнення – став першим українським футболістом, який здобув чемпіонство у трьох національних чемпіонатах.
Золота медаль на Олімпійських іграх 1988 року стала важливим етапом у житті Олексія Михайличенка. Вона підтвердила його статус одного з найкращих футболістів свого часу і залишила незабутній слід в історії світового футболу. Його досягнення продовжують надихати молодих спортсменів та шанувальників футболу по всьому світу.
