У час війни з державою-агресором історики та місцеві мешканці згадують життя у Києві під німецькою окупацією часів Другої Світової війни. Окупація до речі тривала сімсот сімдесят вісім днів. Тоді населення нашого міста скоротилося майже втричі. Крім того, було знищено багато пам’яток. Як кияни жили у роки німецької окупації, читайте у матеріалі на ikyyanyn.com.
Барикади на Хрещатику
До столиці німецька армія увійшла у вересні 1941 року. Після цього в міста всі годинники стали показувати час «за Берліном». Потім в Києві запровадили комендантську годину. Тому з 18:00 до 5:00 мешканцям столиці заборонили виходити на вулицю. Тих, хто в нічний час знаходився на вулиці, одразу розстрілювали.
Після захоплення влади, німці облаштували контору, в якій мешканцям столиці видавали перепустки та документи.
Через кілька тижнів після захоплення міста, у будівлі на Хрещатику пролунав перший потужний вибух. Він спричинив пожежу та руйнацію вулиці. Винними визнали місцеве єврейське населення, яке потім розстріляли.
Крім того, німці перейменовували вулиці в столиці. Наприклад, вулиця Хрещатик стала називатися Айхгорнштассе, вул. Інститутська — Берлінською, а вул. Банкова на честь Отто фон Бісмарка.
На жаль, в вересні 1941 року, було зруйновано історичний центр міста – вул. Хрещатик, вул. Городецького, частина Інститутської, Прорізної, Пушкінської, а також Майдан Незалежності.
Через знищення вулиць під час війни, киянам заборонили доступ до своїх помешкань. Тому люди втратили заощадження та документи. Люди, які опинилися просто неба, знаходили прихисток де прийдеться. Багато киян шукали його у родичів або ж в інших місцях
Хліб із каштанів та нестача продуктів
Кияни, які пережили другу світову війну зазначають, що їм доводилося міняти на продукти усе, що було вдома. Також в місті не було води та світла. Магазини працювали для німців. Містяни виживали завдяки ринкам. На них був товарообмін. Кияни міняли власні речі на будь-які харчі.
За словами киян, ціни були космічні, а якість продуктів — жахлива. Борошна майже не було, тому хліб пекли з каштанів. Через голод та війну, населення Києва скоротилося майже втричі.
Через те, що в місті не було води, її пили та набирали просто з річки. Зокрема х Дніпра. Через відсутність світла, мешканці столиці використовували керосинові лампи. А щоб економити ресурси, лягали спати з настанням сутінок.
Місто без мостів та громадського транспорту
Головним видом транспорту був трамвай. Всі автобуси пішли на фронт, а тролейбуси не працювали через відсутність електроенергії. За правила німців, за проїзд мали сплачувати виключно містяни. Окупанти їздили безкоштовно.
При відступі зі столиці, радянська влада знищила усі мости через Дніпро. Тому німці зробили дерев’яну переправу через Дніпро. Правда вона довго не проіснувала. Адже при звільненні міста, переправа була зруйнована. Після того, як закінчилася війна, у 1953 році збудували сучасний міст імені Патона.
