26 Вересня 2022

Інша сторона київської психіатричної лікарні: до чого тут Ван Гог, Тарас Шевченко та загадковий гай

Related

Вигідна покупка свічок запалювання для авто

Власники автомобіля рано чи пізно стикаються з потребою купити...

Як боролися з епідеміями в Києві

У сучасному світі медицина знаходиться на найвищому рівні. Сьогодні...

Вихідні у Києві: де цікаво та весело провести час

Літо вже закінчується, тому не варто відкладати на потім...

Андрій Шевченко: як киянин став відомим футболістом у всьому світі

Андрій Шевченко - легендарний футбольний тренер і колишній політичний...

Як вибрати прикрасу на подарунок другій половинці

Купівля ювелірної прикраси дівчині чи дружині – відповідальний захід....

Share

Київська міська психіатрична лікарня, чи як її називають в народі «Павлівка», «Кирилівка» або просто «дурка» чи «Фрунзе 103», стійко асоціюється з місцем не надто приємним. Гнітюче враження справляє сама направленість діяльності цього одного з найстаріших столичних медзакладів. Проте, навіть такий об’єкт має зовсім іншу сторону. Впевнені, що після нових фактів про київську «психушку» ви подивитесь на цей заклад зовсім іншими очима і навіть зі щирою цікавістю відправитесь гуляти по його території.

І в картинну галерею не ходи…

Насправді територія психлікарні – це малолюдний тихий парк з 30 корпусами, де можна подумати про життя, сходити в імпровізовану галерею або поламати голову над змістом чудернацьких арт-об’єктів. 

На стінах 11-го корпусу «Павлівки» зручно розташувалися репродукції найвідоміших картин  митців зі світовим ім’ям. Примітно, що багато з них були пацієнтами закладів схожого профілю. Наприклад, Михайло Врубель лікувався у київській психлікарні, а через більше, ніж 130 років фасад закладу прикрасить репродукція його найвідомішої містичної картини – «Демон, що сидить». Вінсент Ван Гог теж був одним з «зіркових» утриманців схожого спецзакладу, а його автопортрет причаївся на стіні корпусу лікарні. А ще тут можна побачити легендарний «Танок» Анрі Матіса, вдивитися в загадкові очі Мони Лізи та поміркувати над шедевром Леонардо Да Вінчі «Створення Адама». 

Гуляючи по парку лікарні, ви зустрінете і героїв найвідоміших світових «бестселерів» – ще тих мрійників та наївних романтиків, які жили у власній реальності. Наприклад, благородного фантазера Дон Кіхота або Філєаса Фогга Жюля Верна, що надумав втілити у життя божевільну ідею – об’їхати світ за 80 днів. Є тут пурпурові вітрила для романтичної Асоль Олександра Гріна. Знайшлося місце і для скульптур по мотивам робіт самобутньої Марії Примаченко.

Для любителів арт-хаусу – дуже чудернацькі інсталяції та численні малюнки з прихованим змістом, в яких кожен може розгледіти щось своє. Помилково може здатися, що специфічні «шедеври» створювали самі пацієнти медзакладу, але це творіння рук профі, які просто перейнялися атмосферою та настроями цього своєрідного місця – творчих об’єднань Interesni Kazki й «П’ятка».

Тарас Шевченко навіть не уявляв…

А ще київська психіатрична лікарня колись була названа в честь… Тараса Шевченко! Сталося це в 1920-х роках минулого сторіччя. Важко зрозуміти, чим керувались тодішні очільники, але лише в середині 1930-х медзаклад перейменували на честь лауреата Нобелівської премії та видатного вченого Івана Павлова. І все встало на свої місця.

До речі, на початку 20-го сторіччя у лікарю їздив … трамвай! Правда, тоді у закладі тимчасово організувала військовий госпіталь, а до основного профілю діяльності лікарня повернулась трохи згодом.

Київська Швейцарія серед міського божевілля

Прогулюючись по території «Павлівки», обов’язково завітайте в урочище Кирилівський гай. Цей затишний парк між вуличками Герцена, Пугачова, Врублівським узвозом та Кирилівською межує з новобудовами та жвавими дорогами – оазис для любителів відпочити від гамірливого міста. Колись через нього проходив трамвайний маршрут Лук’янівський, який серед містян отримав назву «Київська Швейцарія».

До речі, тут же знаходиться недобудований корпус «Павлівки», який обріс легендами. Подейкували, що будівництво споруди призупинили через величезну кількість трагічних випадків на об’єкті, але причиною стало банальне недофінансування. З того часу закинута недобудова стала улюбленим місцем для неформалів та волелюбних любителів графіті.

.,.,.,.