Дитинство. Скільки приємних спогадів пов’язані з цим періодом нашого життя. Пізнання такого цікавого і ще невідомого світу, прогулянки з найкращими на твою думку людьми – твоїми батьками, а також неймовірна кількість іграшок, кожною з яких хочеться погратися, кожну з яких хочеться мати вдома. Найпопулярнішими забавками для хлопчиків були машинки, а для дівчат – ляльки. Та, мабуть, що для одних, що для інших однією з найбажаніших цяцьок у дитинстві була іграшкова залізниця. Дівчатка на ній могли перевозити своїх ляльок, а для хлопчиків це, як-не-як, велика машина. Далі на ikyyanyn
Час іде, але іграшки незмінні
Здавалося б, що в процесі дорослішання людина все менше уваги і цікавості проявляє до іграшок. Все ж з’являються уже інші інтереси та вподобання. Але це не так. У кімнатах розваг та ігрових автоматів можна побачити не тільки дітей, але й дорослих. Тут відвідувачі можуть відчути себе водіями спорткарів, влучними мисливцями або просто отримати порцію адреналіну від їзди на американських гірках. Та все ж є розваги, які не потребують залучення до фізичної активності, а полягають у спогляданні за процесом. Мова йде про ту ж дитячу залізницю, яка навіює теплі спогади та народжує приємні емоції. Але одна справа дивитися за маленьким потягом, який кружляє по колії довжиною в кілька метрів, а інша справа дивитися як живе маленька країна, в якій крім потягів та розгалуженої мережі залізничних шляхів, працюють люди, їздять автомобілі, а стрімка річка приводить до дії механізм млина. І назва цьому витвору людської думки – Мініленд.
Екскурсія визначними місцями України за годину
Відвідуючи цю локацію, бачиш, що в кімнаті в кілька десятків квадратних метрів знаходиться великий стіл, на якому розміщено автомобільні дороги, залізничні колії, будинки, моделі різних відомих в Україні локацій – Олеський замок, Івано-Франківський вокзал, шахти Донбасу та багато іншого. І все б здається нічого особливого, але ця маленька країна живе і рухається. На-гора подається вугілля та засипається у товарні потяги, які везуть вантаж до термінала, де спеціальний механізм перевертає вагон, щоб висипати корисну копалину у сховище. Тут працює ТЕЦ, тече річка… А потяги. О, їх тут велика кілька і всі вони рухаються за визначеним графіком. Також переміщаються дорогами маленької країни приватні автомобілі та громадський транспорт. Але це ще не все. Навіть деякі люди ходять, а день змінює ніч.
Чудовою фішкою Мініленду є те, що на вході дають флаєр, в якому зазначено фігурки, які пропонується знайти. Як виявляється на практиці, це завдання не таке вже й легке. Цікаво те, що великі фігурки інколи важче виявити, ніж маленькі. Мабуть, так влаштована людина, коли не завжди помічає те, що в неї перед носом, але при цьому може побачити крихітного сноубордиста, який вдалині спускається по схилу.
Ну і в подарунок за успішні пошуки можна отримати маленький солодкий комплімент. Та головне, це отримати задоволення від споглядання за життям маленької країни, існування якої є результатом копіткої праці десятків професіоналів.
