Стадіон “Динамо” імені Валерія Лобановського – ймовірно кожен українець чув про цей історичний та знаковий об’єкт серця нашої України – Києва. Це не просто звичайний стадіон, на якому проводилися матчі, це місце де відбувалася футбольна історія нашої України. Його вклад у нашу футбольну історію просто неймовірний, навіть тяжко оцінити скільки користі принесла ця арена. І сьогодні ми вам розповімо як починалася історія цього стадіону і як він функціонує зараз. Далі на ikyyanyn.
Початок історії
Відкриття цього стадіону відбулося у 1934 році. Він став прихистком, а якщо точніше – домашньою ареною для легендарного українського клубу київського “Динамо”. Стадіону вже майже сто років. Але завдяки власникам київського клубу він тільки покращується та розвивається. 12 липня 1934 року на цій арені відбувся перший домашній матч “Динамо”. Тоді вони зіграли проти московського “Динамо”.
На жаль друга світова війна не оминула домашню арену київського “Динамо”. Якби це зараз не звучало дивно, але поки тривала війна на цьому стадіоні грали виключно команди із Німеччини. Що цікаво після таких подій його почали називати “Німецький”. Також від бойових дій він зазнав значних пошкоджень, що змусило робити його реконструкцію.
З 1945 по 1949 роки київське “Динамо” проводило там свої матчі, але потім переїхало на інший стадіон – “Республіканський”.
Починаючи з 1956 року, дублери та другі команди “Динамо” грали на цьому стадіоні. Досить серйозна реконструкція відбулася перед Олімпіадою 1980 року.
Що цікаво, офіційні матчі олімпіади на ньому не проводилися, але ця арена активно використовувалася для тренувань. Остання велика перебудова включала встановлення пластикових сидінь та видалення легкоатлетичних доріжок.
З 1990-х років “Динамо” використовувало стадіон для проведення матчів Кубка УЄФА та кваліфікаційних раундів Ліги чемпіонів. Основні матчі Ліги чемпіонів відбувалися на значно більшому та місткішому стадіоні НСК “Олімпійський”.
Перейменування стадіону
Як відомо, до 2002 року стадіон мав назву Київський стадіон “Динамо”. У той час з 1996 року по 2002 рік київське “Динамо” тренував легендарний тренер, з якого до нашого часу велика кількість молодих тренерів намагається брати приклад і наслідувати його футбольне бачення. Але 13 травня цього ж 2002 року стало трагічним для клубу з Києва і взагалі для українського футболу. На матчі рідного клубу Лобановському стало погано, його відразу госпіталізували, всі лікарі боролися за його життя, але на жаль ввечері він помер. І 15 травня 2002 року стадіон “Динамо” перейменували в його ім’я. І до нашого часу ця прекрасна арена носить ім’я Лобановського.
Чому стадіон кардинально не змінюється у наш час?
У керівництва київського “Динамо” була ідея розширити стадіон імені Лобановського. Тому що там вміщується всього 17 тисяч сидячих місць, що є досить мало для гранда українського футболу. Керівництво київського клубу офіційного заявило, що реконструкція неможлива – ґрунт під стадіоном не впевнений і на жаль не витримає ніяких тяжких конструкцій. Тому стадіон видозмінити неможливо, він буде залишатися в оригінальному виді.