Київські кав’ярні — це не просто місця, де можна випити філіжанку еспресо чи насолодитися ніжним капучино. Щороку кавові тренди приносять щось нове: від альтернативних методів заварювання до несподіваних смакових поєднань у десертах. Але як вони впливають на меню столичних закладів? У цій статті ми розповімо, як змінюються смаки киян, чому локальні продукти стають ключовими інгредієнтами в кав’ярнях і як сучасні тренди формують не лише позиції у меню, а й культуру споживання кави. Далі на kyyanyn.
Коли у столиці зʼявилися перші кавʼярні
Перші кав’ярні у Києві з’явилися в середині XIX століття, коли місто почало активно переймати європейські традиції споживання кави. Одним із піонерів цього руху став Готліб Андрійович Фінке — купець німецького походження, який у 1840 році відкрив на Михайлівській вулиці першу кав’ярню-кондитерську.
Заклад Фінке швидко здобув популярність серед киян. Тут можна було не лише насолодитися свіжозвареною кавою, але й скуштувати різноманітні тістечка та цукерки власного виробництва. Відвідування цієї кав’ярні стало своєрідним ритуалом для міської еліти. Проте заклад мав свої обмеження: на вході стояв спеціальний працівник, який стежив за зовнішнім виглядом гостей, не допускаючи всередину осіб у військовій формі, селянському одязі чи з неохайним виглядом.
Після успіху Фінке у Києві почали з’являтися інші кав’ярні європейського типу. Однією з найвідоміших стала кондитерська швейцарця Мартіна Штіфлера, відкрита у 1860-х роках. Заклад швидко завоював популярність завдяки високій якості кави, чаю, пуншу та шоколаду, а також власним кондитерським виробам. Чашка кави тут коштувала 20 копійок — стільки ж, скільки й фунт яловичини.
Ще одним знаковим місцем стала кондитерська Бернарда Семадені, який у 1888 році відкрив два магазини-кав’ярні з більярдними кімнатами та кондитерську фабрику. Його заклади стали центрами міського життя, де збиралися комерсанти, маклери та інтелігенція. Окрім кави, тут пропонували широкий асортимент солодощів, зокрема фірмові тістечка “Семадені”, які мали особливу популярність.
У другій половині XIX століття Київ активно переймав європейську культуру споживання кави. Кав’ярні ставали не лише місцями для насолоди напоєм, але й центрами соціального життя, де обговорювалися новини, укладалися угоди та формувалася міська культура.
Еволюція кавʼярень
З приходом радянської влади київські кав’ярні пережили різкий спад. Приватні заклади, які колись вражали своєю елегантністю, закривалися, а їхнє місце займали державні їдальні та кафе з мінімальним асортиментом. Кава втратила свій статус культового напою, а її місце зайняли чай, цикорій і сурогатні напої. Розчинна кава, що почала завозитися в Радянський Союз у 50-х роках, стала чи не єдиним доступним варіантом для більшості людей. Її смак був далеким від класичного еспресо, але сама наявність кави вдома вже вважалася своєрідним символом добробуту.
У радянському Києві працювали кілька знакових закладів, серед яких кафе “Дніпро” та “Кавовий будиночок” на Хрещатику. Там можна було замовити каву, проте її якість часто залежала від доступності зерен, які постачалися нерегулярно. Замість ароматного напою відвідувачі отримували розведений екстракт із гіркуватим присмаком. Попри це, ці місця залишалися точками зустрічей інтелігенції, творчих особистостей та студентів.
Справжній кавовий ренесанс у Києві почався вже у 1990-х роках після здобуття незалежності України. Кава повернулася до столиці з новим обличчям: разом із нею прийшли кавові машини, європейські рецепти та перші спроби створення авторських напоїв. Одним із перших закладів, що привернув увагу киян, стала кав’ярня “Кава на двох” — тут пропонували класичний еспресо, ніжний лате та капучино з повітряною молочною пінкою.
У 2000-х на кавовій мапі столиці з’явилися нові імена. Мережа “Aroma Kava” зробила каву доступною для кожного, популяризуючи формат take away. Згодом кав’ярні почали експериментувати зі смаками, додаючи в меню лавандові раф-кави, матча-лате, напої з солоною карамеллю та пряними сиропами.
Серед сучасних закладів, що задали тон розвитку кавової культури у Києві, можна виділити “Fair Finch” — кав’ярню, де кожна чашка кави окрема історія, та “Blur Coffee” — місце, відоме своїми альтернативними методами заварювання, такими як пуровер або кемекс.
Про цікаві смакові поєднання та healthy каву
На початку 2000-х років кавова культура Києва перестала бути просто звичкою – вона стала стилем життя. Кав’ярні почали експериментувати зі смаками, текстурами та подачею, пропонуючи гостям більше, ніж просто класичний еспресо чи капучино. Одним із перших трендів нового тисячоліття став айс-лате – холодна кава з молоком і льодом, що стала справжнім порятунком у спекотні літні дні. Спочатку це був звичайний еспресо, залитий холодним молоком, але баристи швидко додали до нього ароматні сиропи: карамельний, ванільний, кокосовий, що створювало яскраві смакові поєднання.
Не менш популярним став еспресо-тонік – напій, що об’єднав класичний еспресо та газований тонік із цитрусовими нотами. Спочатку він з’явився у Скандинавії, але швидко підкорив київські кав’ярні. Склянка зі льодом, тонік, свіже еспресо та апельсинова цедра – цей напій став справжнім вибухом смаку для тих, хто шукає щось нове. У цьому ж напрямку рухалася й оранж-кава – яскраве поєднання еспресо та свіжого апельсинового соку. Вона не лише освіжає, а й дивує своїм контрастом: гіркуватість кави балансує з кислинкою цитрусових.
Водночас світ охопила хвиля популярності чаю матча, і Київ не став винятком. Матча-лате, напій на основі японського порошкового зеленого чаю з додаванням молока, швидко завоював симпатії тих, хто шукав альтернативу каві. Маючи яскравий зелений колір і багатий на антиоксиданти склад, він став символом здорового способу життя. До цього ж тренду приєдналися кавові напої з рослинним молоком – мигдальним, вівсяним, кокосовим чи соєвим. Спочатку вони були рідкістю, але сьогодні в будь-якій кав’ярні можна замовити лате чи капучино на альтернативному молоці.
Healthy-кава набула ще більшого поширення завдяки безкофеїновим зернам. Decaf, або кава без кофеїну, став ідеальним вибором для тих, хто хоче насолоджуватися улюбленим напоєм без ризику для сну або надмірного збудження. Такі напої часто поєднують із рослинним молоком, медом, прянощами чи навіть екстрактами суперфудів, як-от куркума чи асаї.
У цій палітрі кавових смаків особливе місце займає раф-кава, що поєднує в собі ніжність вершків, аромат ванільного цукру та глибокий смак еспресо. Сьогодні існує безліч варіацій цього напою: лавандовий раф, цитрусовий, солона карамель або навіть раф із медом і корицею.
“Я — Киянин” радить: де скуштувати найкращу каву у столиці
Якщо ви справжній поціновувач класичної чорної кави, вам обов’язково варто завітати до закладу Kaffa на провулку Тараса Шевченка та вулиці Григорія Сковороди, 5. Ця кав’ярня не зраджує своїм традиціям із 1998 року і залишається одним із найкращих місць для тих, хто цінує якість зерен, ідеальне обсмаження та правильний підхід до заварювання. Тут кава — це не просто напій, а справжнє мистецтво.
А от для тих, хто хоче чогось оригінального — варто завітати до Coffee in the Misto на Воздвиженці. Це не просто кав’ярня, а справжній креативний простір, де можна не лише насолодитися ароматною кавою, а й пограти в настільні ігри з друзями чи колегами. У меню є унікальні авторські напої, які підкорили серця відвідувачів: запаяна кава, капучино з розмарином, лавандовий лате, гарбузовий лате та навіть ніжний трояндовий лате. Проте справжнім бестселером залишається лате з солоною карамеллю, який поєднує у собі солодкість, вершковість і делікатну солону нотку.
