Коли у Києві почався активний розвиток торгівлі та будівництво інфраструктури, кількість місцевих жителів постійно збільшувалася. Щоб цікаво і весело провести дозвілля, вони почали влаштовувати масові гуляння. Якщо у 1859 році на Хрещатицькій площі (Майдані) стояло лише кілька гойдалок і балаганів з пряниками, цукерками та іншими смаколиками, то з другої половини XIX століття кияни почали гуляти весело та шумно. Тоді з’явилося багато нових розваг, у яких з радістю брали участь дорослі та діти. Далі на ikyyanyn.com.
Гуляння на київських площах
Під час святкування урочистих подій кияни любили влаштовувати гуляння на площах у самому центрі міста. Як правило, вони проходили на Хрещатицькій площі та на ще одній порожній локації біля Михайлівського собору. Там були каруселі та гірки для дітей. Також на площах влаштовували концерти, на яких виступали актори, музиканти, співаки. Навколо грала музика. Люди танцювали, співали та куштували смаколики. Їх продавали місцеві торговці. Вони пропонували скуштувати багато різних страв та напоїв за винятком алкоголю. Продавати спиртне було заборонено.
Театри та парки — найпопулярніші місця культурного відпочинку
Спочатку в Києві було модно влаштовувати гуляння на площах, але наприкінці XIX століття заможні городяни вирішили по-іншому проводити своє дозвілля. Вони почали відвідувати театри та парки.
Вхід до деяких парків був платним. Наприклад, Шато-де-Фльор був одним із найпопулярніших місць для активного відпочинку на природі. Вхід до нього коштував 40 копійок. Там кияни могли не лише пройтися алеями та помилуватися красою природи, але ще й відвідати різні зони відпочинку. У парку були ресторани, пивний бар та літній театр. Жителі міста дивилися спектаклі «живі картини», танцювали, слухали музику та влаштовували поетичні вечори. Також популярними парками, де любили розважитись кияни, були парк ім. Тараса Шевченка та Володимирська гірка у центрі Києва.
Окрім парків у 1900-х роках у Києві розвивалася театральна діяльність. У місті збудували кілька театрів: театр драми та комедії, театр оперети, театр російської драми ім. Лесі Українки та інші. Згодом відвідування цих закладів стало традицією для киян. У ті роки з’явилися нові жанри театральних виступів, перші постановки вітчизняних та зарубіжних п’єс та багато іншого. Туди ходили не лише щоб подивитися виступи акторів, а ще й поговорити про політику, культуру та, таким чином, цікаво провести час.
Велосипед — не для дам
1869 року на київських вулицях був вперше помічений велосипед. Тоді в газетах з’явилася інформація про те, що в місті є новий вид транспорту. Спочатку люди на велосипедах лякали місцевих коней, які возили екіпаж. У зв’язку з цим міська влада закликала киян кататися на велосипедах у спеціально відведеному для цього місці — алеєю Маріїнського парку.
У ті часи це була ще одна розвага для киян. Вони могли довго кататися містом на велосипедах, відвідувати популярні зони відпочинку та милуватися красою природи та архітектури. Цікаво, що спочатку жінкам було заборонено кататися на велосипеді, якщо у них не було письмового дозволу від міської влади.
Перші польоти в небо у Києві
1807 року українські військові почали запускати в небо повітряні кулі. З моменту появи парку Шато-де-Флер це стало ще однією цікавою розвагою для киян. Піднімаючись у небо, вони милувалися міськими пейзажами, робили фото на згадку та веселилися у колі близьких та друзів.
Пізніше у другій половині XIX століття кияни запускали в небо не тільки повітряні кулі, а ще й поштових голубів. Багато хто з них займався розведенням цих птахів. У 1891 році понад 300 місцевих жителів мали 10 тис. голубів. Близько 800 з них були поштовими. Голуби літали на кілька тисяч кілометрів, щоб доставити листи, а потім поверталися назад у голубники.
