Бог — один, та церкви продовжують святкувати день народження Ісуса Христа в різні дні. Традиційно, в Києві, як і у всіх регіонах України, окрім Закарпаття, заведено святкувати Різдво 7 січня, та у 2023 році було проведено реформи в церкві та перенесено урочисте свято на 25 грудня. Такий крок ліпше назвати дерусифікацією чи слідуванням тенденцій країн заходу? Про хроніку змін святкування — далі на ikyyanyn.
До уваги: зміни у світі та “розкол” церкви
Суперечності між святкуванням Різдва 25 грудня чи 7 січня з однієї сторони безглузді, адже ніхто точно не знає дати народження Ісуса Христа, та, з іншого боку, у Біблії зазначено, що католики, греко-католики та православні відзначають свято у грудні.
Але чому обрали саме 25 грудня? Ще за часів Римської імперії в цей день святкували “Непереможне сонце”. Саме тоді ніч ставала коротшою і світла половина дня тривала більше. Зі спонукань поширення християнства та пригнічення віри язичників у цей день стало заведено святкувати народження Христа, а не язичницького Бога “Правдиве сонце”.
Київська Русь — нові зміни
У Х столітті Київська Русь вирішила прийняти нову віру: християнство. Всі кияни та жителі могутньої держави до цього сповідували язичництво й жили за Юліанським календарем, який не можна було назвати точним. Цей календар було винайдено за часів Гая Юлія Цезаря астрономом Созігеном, а прототипом такого винаходу став календар Стародавнього Єгипту.
Неточність календаря полягала в тому, що він відставав від реального часу на 11 хвилин і 14 секунд, що згодом перетворилося у відсталість в 10 днів. У 1582 році в Римі було проведено реформи календаря папою Григорієм ХІІІ, який 4 жовтня наказав перейти відразу на 15 число. Такий календар також мав високосні роки, але за умови, якщо прийдешній рік можна було поділити на 400. Та цікаво, що християни східних країн (зокрема й жителі Київської Русі) відмовились перейти на новий вимір часу й продовжили жити за Юліанським календарем, святкуючи Різдво 7 січня.
Прихід пролетаріату в столицю: формат святкування Різдва до та після
Відразу перескочимо з давньоруських часів на початок ХХ сторіччя — період приходу пролетаріату. Щойно утворилася Українська Народна Республіка, новим урядом було прийнято рішення про прийняття нового календаря — Григоріанського. Перейшли всі, крім церкви, яка не хотіла підлаштовуватись під новий уряд й слідувала традиціям.
Тож, ситуація була наступною: звичайні люди жили за новим календарем, а церква продовжувала жити за Юліанським календарем, а різниця між ними становила 13 днів. А це значить, що коли Кияни святкували Різдво 25 грудня, то за вимірами церкви це було лиш 12 грудня. Але не дивлячись на колосальну відсталість, жителі столиці продовжували святкувати за “старим” форматом 7 січня.
Нові реформи у 2023 році: церква визнала 25 грудня, як свято Різдва
До 2023 року в Києві та багатьох регіонах України люди слідували західним традиціям і святкували Різдво 25 грудня. Та чому ж зʼявився феномен “Католицького і Православного” Різдва? Відповідь проста: через те, що великий князь київський Володимир Великий знехтував переходом на Григоріанський календар й утворилася так звана “православна церква” традиції якої дещо відрізняються від католицької.
Після 1,5 років повномасштабної війни, церква вирішила перейти на новий календар й визнала офіційним днем Різдва 25 грудня. Якби вона цього не зробила, то у 2101 році кияни б святкували народження Христа вже 8 січня через відсталість календаря.
А чи змінились традиції святкування Різдва серед киян з переходом на Григоріанський календар?
За часів Київської Русі, на день народження Христа, було заведено колядувати й проводити частування домашньої худоби для рясного врожаю. Також вважалося, що хата в яку заносять дідух увесь рік буде сповнена щастям й достатком.
Приблизно у ХІХ столітті зʼявилося більше забобонів щодо святкування Різдва Христового. У цей день було заведено накривати пізню вечерю 24 грудня із бідною кутею та 12 пісними стравами на столі (дотримання посту було вкрай важливим). Перед початком трапези, з кожної київської квартири у різдвяну ніч лунала спочатку молитва, а потім колядки під завершення вечері.
Наступного дня кияни вирушали у церкву на ранкову службу й згодом йшли на святковий сніданок з мʼяса й інших делікатесів, які були заборонені під час посту.
Варто зазначити, що традиція встановлювати ялинку зʼявилася не так вже й давно. Цей звичай зʼявився приблизно у 1850-х роках серед заможних киян. Її встановлювали до Різдва й після великого свята відразу прибирали. На початку ХХ сторіччя ялинка стояла вже не один день, стала доступною для всіх й прикрашалася не тільки їстівним (зазвичай яблуками, горіхами), а ще й імпортними ялинковими прикрасами. Тоді й зʼявилася традиція класти подарунки під ялинку.
Кияни поступово відлягали від традицій й робили святковий стіл багатшим: в кутю додавали мак, горіхи, мед, цукати, а в узвар могли додати вина чи пива. Та з 1918 року більшовики змусили киян забути про таке свято як Різдво й зробили акцент на Новому Році з олівʼє, ікрою, шубою тощо. Традиція дарувати подарунки також перенеслась на 1 січня.
Та з черговою церковною реформою у 2023 році кияни продовжили святкувати Різдво “за правилами предків”. Ялинку ставлять до Різдва, подарунки дарують в урочистий день після святкового столу. Ось так центральна церква в Києві позбавила нас радянського часовиміру й зробила Різдво знову головним святом зими, а не формальністю.