Напій з кавових бобів спочатку заполонив міста Європи у XVII сторіччі: Лондон, Гамбург, Відень, Мілан, Венецію, Париж тощо. Відверто зазначимо: Україна відставала й спочатку кава зʼявилась у місті Львів завдяки козаку Юрію-Францу Кульчицькому, який перебував в турецькому полоні й завіз до України. Згодом напій поширився усією країною, а у Києві ароматна насолода зʼявилася завдяки шотландцю. Про історію появи кави в Києві та найвідоміші перші кавʼярні — далі на ikyyanyn.
Хто такий П. Гордон? — роль діяча в столиці
Патрік Леопольд Гордон — польський та шведський офіцер шотландського походження, який у 1661 році вступив на службу Московського царства. Патрік Гордон відіграв значну роль в історії України, адже діяч вів щоденник, де неодноразово описував як блискавично проходили військові операції по типу битви під Чудновим та Слободищем або захист Конотопської фортеці.
У 1678 році його призначили головним комендантом столиці. Генерал-майор був ревним фанатом кави: пив сам і ніколи не скупився для інших. Першими серед киян про ароматний напій з кави дізналася еліта (був навіть період, коли київським чиновникам виплачували заробітну плату кавовими зернами замість рублів).
Однак найбільшої популярності іноземний напій зазнав у ХІХ столітті, коли всі елітні кондитерські крамниці столиці почали скуповувати кавові боби й просувати не тільки каву, а ще й кавові тістечка й інші десерти.
У Старому Києві кава була досить недешевим задоволенням й дозволити собі її могли переважно купці, страхові агенти та інші робітники центральної вулиці.
Про те як Кульчицький винайшов новий кавовий напій…
Козак Юрій-Франц Кульчицький не тільки завіз каву до України перший, а ще й винайшов новий напій на основі кавових зерен. Смак кави любив не кожний через його гіркуватий присмак, тому козак спробував додати трохи цукру й так смакувало значно краще.
Згодом він продовжив експерименти: мелену свіже обсмажену каву він залив окропом, профільтрував її й додав три чайні ложки молока з медом. Таку каву вподобали не тільки кияни, а й жителі Європи.
Про найліпші кафе-кавʼярні ХІХ сторіччя в столиці
Наприкінці ХІХ сторіччя Київ перетворюється на справжнє кавове місто. Центральні вулиці не можна було уявити без затишних закладів з дорогим інтерʼєром та розкішними меблями, де пропонували поласувати кавою за 20 копійок (а це на той момент була вартість одного фунта мʼяса на ринку).
Поласувати напоєм міг далеко не кожний житель столиці й не тільки через нестачу фінансових можливостей, а ще й вимоги до відвідування таких закладів. Пристойний одяг й охайний зовнішній вигляд були основними критеріями для пропуску в столичну кавʼярню, а ось людей у військовому та сільському вбранні до таких елітних закладів не допускали.
У 1872 році німець Жорж Дортенман відкрив першу кавʼярню на одному з куточків Хрещатика, де було представлено аж три сорти кави: “Ява”, “Мокка” та “Цейлон”. Згодом у тому ж приміщенні відразу можна було придбати за 1 копійку східні солодощі по типу рахат-лукуму або халви, фруктові й мʼясні пироги по 5 копійок. Зазначимо, що бізнес німця Жоржа набирав обертів, адже кияни тоді мали досить високий рівень життя й могли собі дозволити поласувати такими смаколиками.
Вже на початку ХХ сторіччя серед жителів столиці були популярні наступні заклади:
- “Кавʼярня на паях”;
- “Франсуа”;
- “Petit cafe”;
- “Кондитерська Семадені”;
- “Варшавське кафе”.
Кавʼярні були улюбленим місцем для київської еліти, зокрема й письменників, яких надихала атмосфера закладів й аромат кави на нові твори. Таким чином в кавʼярнях на Хрещатику часто можна було зустріти братів Старицьких, Анну Ахматову, Тетяну та Михайла Булгакових й навіть відомого в ті часи Альфреда фон Юнка. Та щойно більшовицька влада зайшла до столиці, кава стала дефіцитом для киян й стала доступною для всіх у 60-х роках ХХ сторіччя.