Київ — місто, де святині можуть спокійно знаходитись поруч з місцями, які оповиті містикою та далекі від релігії. Чи звертали ви колись увагу на фасади будинків під час прогулянки центром столиці? А саме вулиці від Софіївської площі до колишнього головного вʼїзду до міста приховують сотні містичних історій. Історії потойбічного Києва — далі на ikyyanyn.
Містичний трикутник трьох вулиць
У 2009 році Олесь Ільченко випустив книгу, яка присвячена творчості архітектора Городецького в якій він висунув нову гіпотезу столичних вулиць. В основі легенди лежить те, що в Києві є три будинки зі скульптурами міфічних створінь:
- Будинок з котами, який також називають замком Кощія на вул. Гоголівській, 22;
- Будинок з горгульями на вул. Велика Житомирська, 8-А;
- Будинок з химерами на вул. Банкова, 10.
Про будинок Городецького ходить чимало легенд. Одні кажуть, що архітектор прокляв будинок й всі мешканці садиби приречені на нещасливе життя, та ті, хто дійсно там жили заперечили цю легенду. Тривалий період в мережі ходили чутки, що архітектор присвятив будівлю своїй дочці, яка потонула й саме туга за рідною людиною дала йому натхнення на створення химер на будинку. А ось літературознавці запевняють, що для письменника Михайла Булгакова химери стали прототипом образу Воланда у його романі “Майстер і Маргарита”.
А ось про будинок на вул. Велика Житомирська, 8-А, говорять, що горгулья приносить фортуну всім, хто їй сподобався й стає захисником долі на все життя.
Та якщо повернутись до теорії про містичний трикутник, то саме в центрі нього знаходиться святиня Софії Київської. Радянська влада зачинила храм попри те, що він не постраждав від Другої світової війни й навіть ХХІ сторіччі храм працює музеєм спадщини ЮНЕСКО, а служба там відбувається тільки на великі церковні свята. Тож, за легендою, сили Софії Київської значно послаблює те, що вона знаходиться в трикутнику трьох проклятих будівель міста.
Легенда про химерні фасади ціною проданої душі
В радіусі містичного трикутника навколо Софії Київської можна розгледіти ще декілька будинків з химерними скульптурами. Наприклад, на вул. Рейтарська, 31/16, є будинок зі скульптурою дракона, а ось на вул. Костьольна, 8, будинок прикрашений скульптурою медузи-горгони.
Прибутковий будинок Сироткіна — одна з найгарніших будівель столиці на Володимирській, та фасад третього поверху прикрашений десятками маскаронів із дияволів. Столична письменниця Лада Лузіна називала цей будинок чортовим й в одній зі своїх книг присвятила пару сторінок легенді про цей будинок. За історією, перший власник маєтку Петро Барський завжди прагнув бути кращим за мецената Лева Гінзбурга й тому продав душу дияволу, щоб його будинок був найвищим та найгарнішим в Києві. Але будинок Барський так і не встиг добудувати через нестачу коштів.
Києвознавці повʼязують нещасливу долю будинку з тим, що його створено за проєктом навіженого архітектора Карла Шимана, який жив на Андріївському узвозі поруч з Лисою горою. Одного разу, він накинувся на жінку через те, що вона відмовилася взяти його шинель. Гнів архітектора був неконтрольований, тож його довелося увʼязнити на декілька днів.
Будинок Сироткіна й зараз вважають нещасливим, адже заклади не залишалися в цих стінах на довго, він зазнав пожежі й реконструкцію й тривалий час стоїть порожній.
Голова демона біля Покровського монастиря
Ця історія не стільки про містику, скільки про байдужість влади до культурної спадщини міста. У Бехтеревському провулку поміж будинків стоїть поодинокий портик старовинного маєтку на якому видніється голова демона. У 1986 році руїни визнали культурною спадщиною.
Містика об’єкта в тому, що в невідомий період він просто впав, а причини ніхто не знає. Влада багато говорила про відновлення будинку й що вона побудує тут літературну кавʼярню, та слова залишилися тільки словами.
Лев, який відганяє смерть в лікарні Маковського
На вул. Олеся Гончара, 33-Б, раніше знаходилася лікарня Ігнатія Маковського, який отримав клініку від свого померлого колеги. Ігнатій переобладнав госпіталь найсучаснішим обладнання, а на паркані зʼявилася скульптура лева, яка б охороняла будівлю від зла, та статуї було недостатньо, щоб відлякати смерть.
В стінах клініки Маковського помер премʼєр-міністр Російської імперії Петро Столипін, а партія “Народний рух України” переїхала в ці стіни у 1999 році незадовго до загибелі свого лідера Вячеслава Чорновола.
Аромат смерті в Києві
Григорій Сковорода вже вирушав з Києва й сказав: “Пахне смертю”. Наступного дня столицю закрили на карантин через епідемію чуми, яка тривала рік. Кияни палили свої домівки, а мертвих родичів залишали на чужих подвірʼях. Одного разу до церкви завітав турок, який сказав, що знає як побороти хворобу й для цього потрібно провести службу на честь Аллаха і пророка Магомета. Службу провели в Іллінській церкві й хвороба залишила Київ.
Маєток безутішної вдови
Маєток безутішної вдови знаходиться на вулиці Лютеранська, 23, його легко впізнати серед інших яскравих будинків, адже на вулиці вона єдина сіра та пригнічена. На фасаді будинку є Маскарон у вигляді жіночого обличчя, а коли йде дощ, то по ньому течуть сльози. Авторство скульптури приписують Михайлу Врубелю через схожість рис на портреті, та ці догадки не підтверджено.
Тривалий період в будинку панувало щастя та злагода, наприклад, родина Аршавських жила тут довго в любові. Після їх смерті садибу придбав Тев’є Апштейн, який згодом помер, а його дружина залишилася з дітьми сама. Містяни помітили, що після смерті чоловіка поведінка жінки змінилася й стала дивною, а ввечері вона розмовляла з померлим чоловіком.
Міграція носа та мертвий кіт
Під час одного з візитів Миколи Гоголя до Києва він попав під сильний дощ й захворів на сильний нежить. Літературознавці навіть говорили, що саме хвороба надихнула його на написання іронічного оповідання “Ніс”.
У 2006 році скульптор Олег Драчов згадав цю ситуацію й розмістив бронзовий ніс Гоголя на Андріївському узвозі. Кияни вірять, якщо потерти цей ніс, то можна вилікувати нежить раз і назавжди. 5 років кияни лікували нежить аж раптом скульптура почала переїжджати вулицями столиці й опинилась на вулиці Десятинна.
На вулиці Андріївській узвіз, 13, на будівлі музею Булгакова, була скульптура кота Бегемота з роману “Майстер і Маргарита”. В одній лапі кіт тримав склянку с горілкою, а в іншій виделку з маринованим грибом, та з невідомих обставин скульптура просто зникла.
Насторожує те, що через декілька днів з музею пропала кішка, на ім’я Маргарита, яку через декілька днів знайшли мертвою біля памʼятника Михайла Булгакова.
Ще один цікавий факт, на балконі музею Булгакова є решітка й за легендою її потрібно потерти або кинути листочок з бажанням за неї, щоб збулася мрія. У 2022 році на балконі музею розташували нового Бегемота з горілкою у лапі й надписом “Палай Москва” для здійснення бажань.
Мертвий візит до лікаря
Ми закінчуємо говорити про містичні історії й ця відбулася у будинку №17 на Андріївському узвозі в якому жив лікар Феофіл Яновський. Він приймав бідних людей й навіть підкладав їм гроші.
Одного разу до нього завітала молода дівчина, яка прохала лікаря зайти до її мами, бо та себе дуже погано почуває. Наступного дня Феофіл прийшов до жінки й побачив портрет дівчини, яка приходила до нього. Жінка сказала, що це її дочка, яка померла рік тому. Декілька тижнів лікар не міг примати пацієнтів, та згодом його відпустило.