Герб Києва – це не просто офіційний символ столиці України. Це відображення багатовікової історії, традицій та духовних цінностей одного з найдавніших і найвизначніших міст Європи. Київський герб пройшов довгий шлях розвитку, зазнаючи змін та трансформацій у різні історичні епохи, але завжди зберігаючи свою самобутність та глибокий зміст. Далі на ikyyanyn.
Литовсько-польський період
Середньовічний лицар, на ім’я Конрад Ґрюненберґ прославився тим, що написав та ілюстрував відомий путівник Палестиною, а також своєю книгою про герби різних країн, міст, королів та шляхти. Саме в його гербовнику 1480 року можна знайти перше відоме зображення герба Києва.
Пізніше герб Києва також потрапляв у гербовник Бартоша Папроцького, датованого 1578 роком, де він зазначав, що на гербі можна побачити римського воїна та християнського мученика, святого Юрія. Але це припущення вважається помилковим.
На перших гербах Києва можна побачити лук зі стрілою та руки, які натягують тятиву. В геральдиці лук та стріли позначають народи та регіони, в яких постійно йде війна. Архангел був зображений на гербі київських земель. Також він був зображений на гербі Київського воєводства у складі Речі Посполитої.
Часи Російської імперії
Новий герб столиці затвердили у 1782 році. На ньому був зображений архангел Михаїл у срібному одязі та з мечем і щитом у руках.
Але кияни не дуже привітно прийняли новий герб, нав’язаний російською владою. За деякими даними, печатка зі старим гербом використовувалась ще декілька років Київським магістратом.
Майже через 100 років геральдики Бернгард Карл фон Кене, відомий своїми проєктами гербів для Російської імперії та декількох українських губерній, запропонував додати до зображення шапку Мономаха.
Остаточний герб затверджений аж у 1917 році. На ньому був зображений архангел з мечем та щитом, зверху — шапка Мономаха, з обох боків — колоски пшениці, обвиті чорно-червоною стрічкою — Володимирською.
Період Української Народної Республіки
Спроби замінити герб Києва були під час української революції 1917 року. Новий герб розробив Георгій Нарбут, якого вважають творцем естетики української державності. У своєму варіанті він запропонував проєкт, що поєднував зображення архангела Михаїла та тризуба Володимира. Але російські більшовики не дали цьому проєкту втілитися.
Київський герб за часів УРСР
За часів УРСР Київ тривалий час не мав власного герба, тільки після Другої світової війни, у 1965 році, коли місто отримало звання “Місто-герой”, з’явилися думки щодо того, аби вибрати новий герб. Було оголошено конкурс, в якому перемогли Флоріан Юр’єв та Борис Довгань.
Часи незалежної України
У незалежні часи герб було знову змінено на той, що нам вже добре знайомий, хоча розмови про його заміну й досі тривають. На ньому — щит, на синьому полі якого зображено архангела Михаїла у срібному вбранні, підперезаному золотим паском, пурпуровому плащі. Навколо його голови — золотий ореол. У правій руці він тримає вогняний золотий меч-промінь, а в лівій — срібний овальний щит із грецьким хрестом.
Історія столичного герба в роки незалежності
Герб є ознакою адміністративно-територіальної одиниці, це добре знаний і легко впізнаваний символ столиці, так само як і золоті бані церков та квітучі каштани. Герб — лаконічний символ Києва, влади та народу. Отже — чому саме архістратига Михаїла обрано для зображення на гербі? Безумовно, тому, що він сильний захисник, адже саме під його “командуванням” Небесні Воїнства побороли Люцифера.
З історичних джерел відомо, що архангел Михаїл був покровителем київського князя Святополка Ізяславовича, внука великого князя Ярослава — у літописі за 11 липня 1108 року маємо свідчення про закладення князем Михайлівського Золотоверхого собору. Звісно, наші пращури спершу поклонялися Христу і Богородиці, але й архістратига Михаїла також шанували.
Згадаємо, що у Києві збереглося п’ять найстаріших храмів XI століття, часів Київської Русі: Софія Київська, Спаса на Берестовому, Кирилівська церква, Троїцька Надбрамна церква, та Михайлівська церква Видубицького монастиря — теж збудовані на честь архістратига Михаїла.
За традицією, на іконах та церковних розписах, князівських печатках, військових стягах і хоругвах архістратиг Михаїл зображується у військовому одязі з палаючим мечем або зі списом; на його грудях або на щиті зображено християнський хрест, а під ногами ми бачимо переможеного духа злоби. Зверху списа — біла хоругва, символ чистоти та вірності Вседержителю.
Згідно з науковим описом герба Києва, архангела Михаїла зображено у білій княжій сорочці, військовому вбранні зі срібним обладунком, декорованим стилізованим диском Сонця, на блакитному тлі давньоруського (варязького) щита.
Темно-малиновий плащ скріплений із правого боку золотою фібулою, а крила прикрашені золотими смугами, золотий німб є символом святості.
Михаїл на Ратуші
Архангел Михаїл прикрашав не лише столичний герб, а й будівлю Київської ратуші. Барельєф з архістратигом, який приборкав змія є неоціненним експонатом 1697 року.
Цей шедевр можна побачити на першому поверсі в Музеї історії Києва. Витвір 2,5 метра заввишки. Його створено з двох мідних щитів, склепаних разом і обрізаних по краях.
У царський період барельєф прикрашав південну сторону башти ратуші. Обличчя й руки архангела пофарбовані у колір тіла, крила, панцир і держава — посрібнені. На ногах — сліди позолоти. Постать змія має темно-червоний колір. Зроблено в стилі українських шат XVII—XVIII століття, з характерним для іконописного стилю спокоєм.
Найдавніша згадка про цей барельєф знайдено у літописі за 1718 рік, що був присвячений дуже сумній події: пожежі на ратуші.
В описах та спогадах тих часів є припущення, що зображення архістратига Михаїла мало “механічну підтримку”: за даними історика Миколи Закревського, постать архангела було так влаштовано при годиннику на башті, що під час дзвону вона била стальним списом у кременисту пащу змія, від чого сипалися з нього іскри.
Проте деякі експерти все ж заперечують цю версію, та підкреслюють, що фігура архангела, яка зберігається в Музеї історії Києва, не має ознак ніякої механіки.
Спис його не стальний, а мідний, як і все його зображення. Ані в плечі, ні в ліктях постаті архангела немає жодних шарнірів або ознак, що вони колись були. Паща змія теж мідна, а не кремениста, і теж не має ознак, що на ній було колись відповідне приладдя.
Відсутність механізму можна пояснити тим, що його прикріплювали не безпосередньо до фігури, а до дзиґаря за нею, тому і знизу цього не було видно.
Для чого містам герби?
Герби міст мають своє важливе значення, яке відображає історію, традиції та особливості конкретного місцевого середовища. Ось кілька причин, для чого міста мають власні герби:
- Символ місцевої ідентичності. Герб міста є символом його ідентичності та гордості. Він може включати символи, які асоціюються з конкретними історичними подіями, культурними аспектами або географічними особливостями міста.
- Історичний зв’язок. Багато гербів міст мають глибокі історичні корені, відображаючи важливі події, людей або символи, пов’язані з минулим міста. Вони стають способом вшанування та збереження історичної спадщини.
- Промоція та туризм. Герб може використовуватися для привертання уваги та просування міста у туристичних цілях. Він є частиною брендингу міста і може бути використаний на туристичних буклетах, пам’ятках та інших рекламних матеріалах.
- Місцева влада та управління. Герб може також використовуватися як офіційний символ місцевої влади та управління. Він може бути включений до логотипів місцевих установ та організацій, що підкреслює їхню приналежність до конкретного міста.
Отже, герби міст відіграють важливу роль у відображенні їхньої ідентичності, історії та культурних цінностей, а також у сприянні туризму та місцевому управлінню.
