Антон Короб – сучасний київський дослідник, краєзнавець і екскурсовод. Основна діяльність чоловіка полягає у написанні книг про історію вулиць столиці та проведенні екскурсій містом, деякі з яких тривають до п’яти годин. Також киянин організовує групи активістів, разом з якими захищає пам’ятки архітектури від навмисного руйнування. Далі на kyyanyn.
Історія Київщини почала цікавити Антона ще з глибокого дитинства. Тоді хлопчик, ще не вміючи читати, розглядав картинки стародавніх будівель, що були зображені в енциклопедичних довідниках.
Після здобуття загальної освіти Антон Короб деякий час працював у державній установі. За словами дослідника така діяльність забирала всі його творчі сили, тому він вирішив змінити роботу. Вже декілька років чоловік працює гідом, що знайомить мешканців Києва та гостей столиці з історичними пам’ятками архітектури міста.
Дослідження старовинних під’їздів
Антон Короб приділяє особливу увагу дослідженню старовинних під’їздів, деякі з яких екскурсовод наполегливо радить відвідати:
- Будинок Мороза (вул. Павла Скоропадського, 11/61) – споруда 1910 року. Незважаючи на стриманий фасад, будівля має вишуканий пїд’їз, прикрашений скульптурою жінки в стилі неоренесансну. Приміщення оснащене мармуровими сходами, ліпниною, кованими елементами декору та цікавими люстрами;
- Театр «Сузір’я» (вул. Ярославів Вал, 14-Б) – раніше будівля входила до складу садиби Л.П Родзянка. Відвідавши театр, можна ознайомитись з історичним оздобленням під’їзду 1908 року будівництва. У споруді збереглися мармурові сходи, кругла скульптура та позолочені дзеркала;
- Будинок Богдана Горлінського (вул. Ярославів Вал, 4). Споруда належала лікарю, який створив у будинку фізіотерапевтичний заклад. Горлінський здавав приміщення в оренду людям, які хотіли відпочити та пройти оздоровчі процедури. У під’їзді збереглися ковані перила та історичні елементи декору, виконані в авторському стилі;
- Будинок Самонова (вул. Богдана Хмельницького, 30/10) – у 2001 році в будівлю переїхав Віталій Кличко. Він витратив кошти на відновлення старовинного оздоблення, завдяки чому у вестибюлі збереглися історичні елементи оформлення інтер’єру.
Вандалізм на історичних цвинтарях
Антон Короб є щирим поціновувачем старовинних склепів, які можна знайти на історичних цвинтарях міста. Дослідник пропонував проводити екскурсії на таких кладовищах, як Байкове та Лук’янівське, щоб зібрані кошти використовувати на відновлення склепів, які потребують реконструкції.
Короб висловив обурення з приводу того, що працівники історичних цвинтарів халатно відносяться до старовинних склепінь, біля яких часто можна побачити сміттєві звалища та ознаки вандалізму.
Знищення історичних будівель
На думку Антона Короба, однією з найбільших проблем столиці є цілеспрямоване знищення історичних будівель. Лише за 2021 рік, столиця втратила понад 16 архітектурних споруд, серед яких:
- будинок купця Уткіна;
- унікальні будинки ХХ століття з радянської цегли та декорованих шлакоблоків;
- корпус колишнього пивного заводу кінця ХІХ століття;
- особняк Маліна;
- будинок Станіславської 1870-х років будівництва;
- унікальні вітражі заводу «Електронмаш» та інші споруди.
Завдяки діяльності Антона Короба та групі активістів, що працюють разом із ним, вдалося зберегти такі пам’ятки архітектури, як будівля Хорива та садиби Мурашка.
На думку дослідника, основною проблемою в роботі над збереженням культурної спадщини є те, що більшість споруд не мають статусу пам’яток, а отже – не охороняються законом. Саме тому активісти на чолі з дослідником намагаються захистити історичні будинки, організовуючи мітинги та висвітлюючи проблему в пресі.