У Києві зосереджена підвищена концентрація талановитих людей, тому що винахідники з різних куточків країни переїздять у столицю з метою розвитку своєї справи. Далі на kyyanyn.
Багато важливих винаходів було створено саме у Києві, деякі з них стали відомими на весь світ. Розглянемо 5 технологій, розроблених у столиці, які розповсюдились зарубіжними країнами.
Технологія розпізнавання обличчя
Face ID – назва, яку ми чуємо майже щодня. З кожним роком технологія розпізнавання обличчя удосконалюється і використовується у багатьох сучасних застосунках. Ідея Face ID належить киянину Єгору Анчишкіну, який у 2006 році зробив висновок, що шалений приріст мультимедійного контенту позбавляє можливості власноруч аналізувати необхідні дані. Так відбулося заснування стартапу під назвою «Viewdle», в основу якого було покладено розробку технології розпізнавання облич.
ІТ-компанія «Viewdle» успішно працювала, але протягом 6 років була маловідомою. У 2012 році проєкт викупила корпорація «Google», програмісти якої продовжили вдосконалювати алгоритми для розпізнавання обличчя в інтернет-мережі.
Антибіотик «Батумін»
Вчені з київського Інституту мікробіології та вірусології здійснили прорив у медицині, створивши антибіотик, хімічний склад якого не мав аналогів. Препарат володіє унікальними властивостями, що протидіють стафілококовій інфекції.
Дослідження тривали протягом 30 років, після чого антибіотик був запатентований в Україні. Згодом унікальні розробки були продані до Бельгії.
Профілактор Євмінова
В’ячеслав Євмінов – заслужений тренер України, що живе та працює в Києві.
Одного разу спортсмен отримав тяжку травму хребта. Лікарі дійшли висновку, що В’ячеслав може залишитися інвалідом. Традиційні методи лікування не давали стійкого результату, внаслідок чого Євмінов вирішив самостійно розробити фізичні вправи для відновлення функціонування хребта.
Випробовуючи на собі власні розробки, тренер зрозумів, що для зниження навантаження на хворі кістки необхідно використовувати похилу площину, на якій значно легше буде виконувати вправи. Так з’явився тренажер під назвою «Профілактор Євмінова», аналоги якого почали використовуватися по всьому світу.
Зварювання живих тканин
У 1993 році під керівництвом Бориса Патона група вчених з київського Інституту електрозварювання висунули ідею щодо зварювання живих тканин. Відтоді розпочалася спільна робота з хірургами Інституту клінічної та експериментальної хірургії. Розробки проводилися на території київської лікарні «Охматдит», де було проведено експериментальні операції. Вчені використовували метод біполярної коагуляції для з’єднання м’яких тканин тварин. Згодом досліди проводилися на видалених органах людей.
Успішність методу дозволила застосовувати високочастотний електричний струм таким чином, щоб зберегти життєдіяльність тканин, при цьому не залишаючи опіків. До того ж новітня розробка дозволила під час оперування пацієнтів уникнути зайвої втрати крові.
З 2002 року метод зварювання м’яких тканин поширився серед хірургів пострадянських країн.
Нові методи оперування від Олександра Шалімова
З 1970 року вчений Олександр Шалімов почав тестувати нові методи оперування хворих органів. Хірург став першим лікарем в Україні, якому вдалося зробити успішну пересадку підшлункової залози. Згодом під керівництвом Шалімова було проведено першу в країні операцію з пересадки серця. Дослідження вченого зробили вагомий внесок у розвиток хірургії, внаслідок чого Міжнародна палата американського біографічного інституту нагородила Олександра Шалімова званням «Людина планети».