Гастрономічна культура столиці України така ж насичена та різноманітна, як й інші культурні сфери. Хто ж не захоче спробувати в Києві справжній український борщ, вареники або легендарне морозиво? Такі страви у своєму звичному виконанні не зацікавлять хіба що вегетаріанців, але і для них у місті є багато закладів. В статті розповідаємо більше про витоки вегетаріанської кухні у Києві. Далі на ikyyanyn.
Київське вегетаріанське товариство: початок
У ХХІ столітті прихильністю до вегетаріанства здивувати важко. Ця культура набуває поширення, а відповідно зростає й кількість закладів, де можна спробувати цю кухню. Так, у Києві виключно вегетаріанський заклад було вперше відкрито у 2010 році.
Але це у ХХІ столітті, а за 100 років до цього вегетаріанська кухня вже існувала у місті. Пізніше вона зазнала занепаду, але то були перші паростки й доволі міцні.
Варто зазначити, що спільноти вегетаріанців не було в Російській імперії до 1901 року. Люди спокійно вживали звичну їжу тваринного походження та не мали причин від неї відмовлятись. Лише окремим громадянам потрапляла на очі інформація про переваги рослинної дієти, яку вони намагались спробувати. Проте це було непросто й більшість відмовлялась від таких задумів.
Перше товариство вегетаріанців було організовано у 1901 році в Санкт-Петербурзі. Через 6 років редакція однієї з газет Києва одержала лист з пропозицією об’єднання вегетаріанців міста задля їх особистих та спільних інтересів. За зібрання достатньої кількості зацікавлених осіб пропонувалось відкрити вегетаріанську їдальню.
Автором цього листа був маловідомий чиновник Михайло Пудаков, але його ініціатива несподівано одержала підтримку. До 1908 року вже було проведено три зустрічі ініціативної групи, яка невдовзі затвердила Устав вегетаріанського товариства. Наприкінці березня відбулись його перші загальні збори, а губернатор граф Павло Ігнатьєв схвалив Устав. Керівником нової організації було призначено лікаря-педіатра Євгенія Скловського.
Метою товариства було:
- сприяти розповсюдженню харчування зерновим хлібом, фруктами та овочами та іншими продуктами рослинного походження
- поширювати інформацію про вегетаріанську дієту шляхом лекцій та публікацій в газетах та журналах та пояснювати її переваги
- забезпечувати тісне спілкування усіх зацікавлених осіб.
Тож, вегетаріанці розпочали свою спільну діяльність. Наступним етапом було відкриття спеціалізованих закладів для харчування.
Мережа вегетаріанських їдалень
Головне завдання товариства полягало в тому, щоб створити мережу їдалень зі здоровою їжею рослинного походження. У них вони також мали на меті провадити освітню роботу серед населення та зустрічатись з прихильниками вегетаріанства.
Першу таку їдальню відкрили на вулиці Іринінській, 3 у квартирі 25. У найбільшій кімнаті приймали їжу. Кухня була на нижньому поверсі, тож страви передавались нагору крізь люк у стелі. Також в їдальні можна було придбати вегетаріанську літературу. Обіди потрібно було замовляти наперед. Саме в цій їдальні вирішувалось багато питань з приводу поточної діяльності товариства та майбутніх планів.
Заклад доволі швидко став популярним та не міг розмістити та нагодувати всіх охочих. Тож, невдовзі була відкрита друга їдальня. Вона розташувалась у маєтку на вулиці Пушкінській, 10, що належав родині Скловських. У цьому будинку також розмістилось правління Київського вегетаріанського товариства.
Варто зазначити, що його члени були доволі активними в просуванні власних ідей. Коли у 1913 році в Києві відбувалась Всеросійська виставка, то вони створили на ній власний павільйон. Численні таблиці та діаграми пояснювали користь рослинної їжі, а щоб зацікавити відвідувачів, відкрили навіть їдальню. Гостям подобалась смачна, недорога та корисна їжа. Тому цей заклад було збережено після закриття виставки.
У 1916 році в Києві працювало понад 200 їдалень та інших закладів громадського харчування. З них лише сім були вегетаріанськими, але на той час це був значний здобуток. Для забезпечення їдалень на кооперативних засадах було створене Вегетаріанське споживче товариство.
Тим часом Київське вегетаріанське товариство продовжувало свою активну діяльність. Щомісяця видавався журнал «Вегетаріанський огляд». Його редактором був Скловський, а видавав журнал підприємець Лев Фіш, в конторі якого працювала редакція. Пізніше було створено видання «Вегетаріанський вісник».
Члени товариства не носили одяг, заради виробництва якого вбивали тварин. За їх ініціативою на розі вулиць Володимирської та Караваєвської було відкрито майстерню екологічного взуття.
Занепад товариства та відродження вегетаріанства у ХХІ столітті
З приходом до влади більшовиків вегетаріанський рух поволі згас. Спочатку їдальні ще працювали, але їх відвідували через низькі ціни, а не з ідейних міркувань. Згодом товариство ліквідували.
Знадобилось сто років, щоб відродити вегетаріанську культуру в Києві. Після здобуття Україною незалежності ці ідеї знову з’явились у просторі та були підтримані. Тож, існують окремі заклади, а практично кожен ресторан або кафе пропонує вегетаріанське меню.
Джерела: