Ця стаття про талановитого київського архітектора, який подарував місту немало світських та культових споруд, деякі з них збереглися і до наших днів. Детальніше про Івана Григоровича-Барського далі на ikyyanyn.
Дещо про ранні роки та становлення
Іван Григорович-Барський – український архітектор. Народився Іван у 1713 році у Києві в родині заможного торговця, також мав старшого брата Василя. Архітекторською діяльністю чоловік почав займатися у достатньо поважному віці, а до того, закінчив Києво-Могилянський колегіум та працював на різних посадах у місцевому магістраті, зокрема райцем, депутатом та лавником, також займався торгівлею. Вже у 1740-их роках пов’язав життя з прокурорською діяльністю.
Архітекторська діяльність
Як ми зазначили вище, Іван Григорович-Барський архітекторством зацікавився у досить зрілому віці, попри те, його спадщина є значною. Після проходження вишколу, архітектор активно почав працювати у цій сфері, здебільшого у стилі українського бароко, а вже під кінець життя взяв напрямок на класицизм. Цей архітектор відомий різноманіттям композиційних прийомів, пластик та орнаментів, властивих українській культурі.
Професійна діяльність Івана Григоровича-Барського розпочалася з проведення водогону в сторону Подолу, до того ж у той період був побудований фонтан, який у сучасному Києві називається фонтан “Самсон”. Сама основа була у вигляді янгола, який тримав з посудину, а над нею розташовувалась спеціальна цегляна споруда. Пізніше янгола замінили на статую Самсона.
Загалом, архітектор багато будував та реконструйовував, що важливо зазначити, не тільки у Києві, але й по всій Україні. Під реконструкцію підпали такі споруди як: церква Успіння Богородиці Пирогощої, Кирилівський монастир, Кирилівська церква, Воскресенська церква. Також Іван Григорович-Барський збудував ще такі споруди як: Набережно-Микільська церква, Покровська церква, торговий комплекс “Гостиний двір”.
Також варто зазначити, що архітектор неодноразово здійснював будівництво на замовлення, а саме: родині Розумовських побудував собор Різдва Богородиці, за фінанси Петра Калнишевського була споруджена Петропавлівська церква, а за кошти Софронія Іркутського – Покровський Красногірський жіночий монастир, для родини ж Биковських здійснив перебудову їх будинку, що знаходиться на вул. Костянтинівській, 6/8.
Крім вищезазначеного у різних регіонах країни були збудовані також такі споруди як: міське зерносховище, муровані брама та огорожа біля Іллінської церкви, дзвіниця церкви Миколи Доброго, келії Києво-Братського монастиря, дзвіниця Петропавлівської церкви, келії Грецького монастиря Трапезної церкви Софійського монастиря, бурса Києво-Могилянської академії, магістратський поштовий двір, корпус викладачів Києво-Могилянської академії, благовіщенська надбрамна церква-дзвіниця Кирилівського монастиря, будинок полкової канцелярії, трапезна з церквою Василя Великого Кирилівського монастиря тощо. Важливо зазначити, що велика кількість споруд протягом часу була втрачена.
Особисте життя та останні роки
Одружився Іван Григорович-Барський у 1744 році на дочці лавника Тетяні Данилівні. У шлюбі народилося п’ятнадцять дітей: Іван, Агафія, Параскєва, Степан, Герасим, Ірина, Тетяна, Михайло, Іуліана, Микола, Євдокія, Анна, Олександр, Йоаким та Василь.
У 1785 році чоловік серйозно захворів, проте все ж одужав та прожив ще шість років. Не стало талановитого архітектора Івана Григоровича-Барського 11 вересня 1791 року. Поховали його на Подолі, точного місця не встановлено.