9 Лютого 2026

Кава – напій який заполонив світ

Related

Share

Ранок багатьох жителів по всьому світу, а також Києва, розпочинається з кави. Цей напій заполонив серця кожного. Комусь подобається еспресо, американо чи лате. У сучасному світі вибір великий, однак у столиці її історія розпочалась не так давно. Далі на ikyyanyn.

Прихід кави до столиці

Є декілька версій того, як до України вперше потрапив смачний напій. За першою кава з’явилась у 1672 році у місті Кам’янець-Подільський, коли була відкрита перша турецька кав’ярня. За другою версію її привезли до Батьківщини козаки, на чолі з Юрієм Кульчицьким. Вони отримали турецьку каву у вигляді трофея. 

До столиці відомості та наявність кави датується 1678 роком. Доставив її прямо з Шотландії людина, на ім’я Патрік Ґордон. За походженням він був шотландцем, але служив у лавах козацької України й вирішив поділитись тим, що на його Батьківщині має велику популярність.

Прихід першої популярності напою

Поява кави на території сучасної Київщини не була запорукою швидкої популяризації. Однак жителі знайшли, як можна використовувати кавові зерна. Спочатку місцеві чиновники отримували плату за виконану роботу цукром, а потім додали ще й зерна. Для того, щоб кава стала щоденним ритуалом знадобилось багато часу. Спочатку він прийшов у XIX столітті. Розпочався масовий продаж, а головними закладами для цього були кондитерські. Кожного дня відвідувачі купляли там собі різні солодощі, а на додачу ще й ароматний напій. Був винайдений навіть оригінальний спосіб споживання кави, до якого приохотилися відвідувачі, так званого “кофею з ромом” на “петербурзький манер”. Однак, як і завжди відбувається, хтось виходить вперед і стає більш популярним володарем закладів, як у сучасних реаліях, так і тоді. У XIX столітті такою людиною став Ф. Голомбек, польський підприємець, який відкрив у центрі міста цілих три кондитерські. Більшу частину відкривали саме іноземці. 

Якими б популярними заклади не були, вони залишались доступними не для кожного. Основними відвідувачами були маклери, купці та посадовці. Тому кожного дня у черзі стояло безліч робітників, офіс яких розташувався у центрі міста. Інші могли собі дозволити завітати туди лише в особливі дні. 

Занепад кавової індустрії

Всі ті, хто вважав, що вони стануть заможними та забезпеченими на довгі роки завдяки каві, дуже сильно помилялися. Цей напій зіграв з ними злий жарт. У 1918 році всі кавові заклади та кондитерські почали закриватись. Зерна було дуже важко закупити, оскільки не вистачало іноземної валюти й з’являлись більш важливі та першочергові речі для постачання. Кожен підприємець почав отримувати збитки через вкладений капітал та надію не те, що ароматний напій стане швидко популярним, як і в інших країнах. Однак, для того, щоб кава знову увійшла в життя мешканців, потрібно було зачекати ще не одне десятиліття.

Другий розквіт кавової індустрії

Для кожного киянина кава залишилась лише у пам’яті. У 1917 році розпочалась революція в Україні, і починаючи з післяреволюційного періоду й аж до “Відлиги”, кінець 1950-х початок 1960-х років, кава у місті так і не з’явилась. Тому, по факту, цей напій по новому протоптував собі шлях до сердець українців. Для цього розробляли реклами, першою була у журналі “Огонек”. 

Популярність кави ще не набула такої популярності, як у XIX столітті. Заклади не поширювали цей напій, тому ті, хто знову його полюбив мусили робити її вдома. Однак, каву на ринку можна було знайти лише у вигляді зерен, тому почали з’являтись кавоварки. Кількість їх була малою, а якість доволі низькою, помел був занадто великим й конструкція починала ламатись. Але це не зупиняло киян, вони віддавали свої кошти, щоб іноді ласувати запашним напоєм. Наступним кроком для розповсюдження кави стали столові, де кожен охочий мав змогу спробувати новий для себе напій. Але й це не дало потрібного поштовху. 

Популярність стала проявлятись у 1970-х роках, коли ринок почав пропонувати покупцям розчинну каву. Для неї не потрібно було купляти жодного приладдя, лише розбавити у воді, додати цукор до смаку та все перемішати. УРСР придбало, невідому до цього, технологію у Данії, компанія мала назву “Niro”. На поличках магазинів почала з’являтись така кава, якість, звичайно, була не найкращою, однак на кожен товар знайдеться свій покупець. І таким чином втрачений напій знову помітили. Потім випустили новий вид “Instant Coffee”, ця кава стала шалено популярною, але її було важко знайти. Тому кавомани вели на неї полювання.  

Є непідтверджена теорія, що кава отримала свою популярність через “сухий закон”. Його впровадили саме на початку 1970-х років. Міцний алкоголь зникав, а на той, що залишився ціни підіймалися до небес. Тому замість забороненої та дорогої випивки мешканці обирали каву. Тим паче, що напій ставав все краще, оскільки її поставляли з Індії та Бразилії.

Укріплення позиції

У жителів Києва на носу була “Олімпіада-80”. Всі готувались до цієї масштабної події як могли, оскільки місцем прийняття стала столиця. Громадське харчування почало розростатись та покращуватись, а деякі заклади встановили кавову машину (всього їх було три на все місто), щоб робити смачну та якісну каву відвідувачам. Кожен турист, який відвідував країну у цей період, обов’язково заходив до кав’ярень, столових або кондитерських, щоб отримати склянку гарячого напою. Кияни, своєю чергою, також приохотилися до неї. Подавали у закладах каву, зазвичай, у стаканах, або у чашках з відбитою ручкою, щоб посуд ніхто не викрав. А ложка, що була призначена для розмішування цукру, була лише одна і лежала біля каси. Тому через небажання йти за нею, більшість Киян відмовились від його додавання у свій напій.

Кава у XXI столітті

Остаточно кавовий бізнес почав розвиватись на початку 2000-х років. Відкривалось все більше кав’ярень. У ресторанах подавали кращі види кави. На вулицях з’являлись мобільні точки, де по дорозі на роботу або прогулянку із легкістю можна придбати ароматний та смачний напій. У моду увійшли одноразові стаканчики, з якими подорож стала зручнішою, а потім до них додались й кришки, щоб запобігти виливанню та зручності споживання. У столиці також з’явились заклади, де кавові зерна смажать прямо перед відвідувачами, ви тільки уявіть який там можна відчути аромат. 

Вибір кави, безумовно, став величезним. Якщо на початку свого шляху мешканці віддавали перевагу чорній каві або з молоком, то у сучасному Києві можна знайти незвичайні поєднання – кава з какао, з соком, еспресо, холодна кава і багато іншого. Для кожного поціновувача знайдеться свій смак. Однак, популярність – це означає зниження якості. У деяких закладах можна знайти пересмажену або гірку каву. У кожного виробника різна рецептура обсмаження, і деякі намагаються економити на виготовленні, що шкодить смаковим рецепторам відвідувачів. Але майже у кожного киянина вдома стоїть кавоварка, або звичайна турка, за допомогою яких можна з легкістю приготувати домашню каву. Гарячий напій став настільки популярним, що у більшості кожен ранок розпочинається саме з неї, домашньої або придбаної. Зустріч друзів у кав’ярні – це обов’язкова та щотижнева подія. А піти навіть на недовгу прогулянку без стаканчика – це щось немислиме.

Безумовно, індустрія кави не лише стала популярною й заполонила кожну будівлю та заклад, а й продовжує розвиватись. Підприємці розширюють кількість кав’ярень по всьому місту. Різновиди продукції також кожного року поповнюються новинками. Кава – це основний рушій будь-якої молоді, що вчиться, та тих, хто кожного дня прокидається втомленим. Без цього напою немає життя. Існує, навіть, Міжнародний день кави – 1 жовтня. Тому не забувайте у цей день вшанувати свій улюблений напій випивши його.

....... . Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.