3 Грудня 2022

Перша реклама у Києві. Хто і як запускав рекламний прогрес? 

Related

Де у Києві придбати складське обладнання: поради щодо вибору

Багато підприємців знають, як складно та важливо знайти складське...

Як вибрати службу таксі у Києві? Перелік додаткових послуг

Киянам часто доводиться викликати таксі, адже шалений ритм великого...

Як вибрати масажер для ніг і де його купити в Києві?

Наші ноги потребують постійного догляду. На жаль, більшість людей...

Історія розвитку медицини Київщини: як лікували містян

Медицина в столиці почала розвиватися з відкриттям аптек. Більш...

Епідемія чуми в Києві: як лікували містян

Спалах чуми у столиці у 1770—1771 роках  відбувся через...

Share

Більшість громадян вважає, що велика кількість реклами на вулицях міста – це традиція сьогодення. Адже нові товари та послуги, які можуть зацікавити споживачів з неймовірною швидкістю з’являються щодня. Та мало хто знає, що реклама в широкому її розумінні прийшла на вулиці міста ще на початку 19 століття.  І її було не менше, просто вона була трошки іншою. Далі на ikyyanyn.

Спочатку реклама була на вивісках закладів, на яких зазначалася не лише назва, а й ті товари та послуги, які потенційний клієнт захоче придбати, побачивши таку рекламу здалеку.

А щоб споживач міг роздивитися рекламу краще, то її розміщували на фасадах, адже обмежень майже не було. Якщо, наприклад, в одній будівлі було декілька магазинів, то майже уся будівля була усіяна рекламними вивісками та оголошеннями, лишали місце тільки для вікон та балконів.

Друкована реклама – боротьба з непристойністю

Коли в Києві почали з’являтися перші друковані газети, рекламодавці почали шукати нові варіанти розміщення реклами, а власники видань – розробляти цінники, аби мати змогу додаткового надходження коштів у бюджет.

Так, наприклад, найвідоміші київські газети «Киянин» та «Київське слово», коштували лише 5 копійок, а от розміщення рекламних матеріалів в них, значно дорожче. Вартість реклами на першій шпальті складала 40 копійок, на розвороті 80 копійок, а на останній – всього 20. Якщо рекламні матеріали розміщували повторно, діяла знижка 50%.

Серед тодішніх рекламодавців, крім звичних нам банків, страхових компаній та продуктових магазинів, були й такі як суспільні бані, лікарні, бібліотеки.

Згодом з’явилося спеціальне бюро контролю, яке перевіряло на цензуру всю рекламу, яку планували віддавати у друк. Особливо контролювалися оголошення, в яких був хоча б маленький натяк на непристойність, або лікування певних видів захворювань, які несли не прийнятний для широкої аудиторії характер. Такі оголошення відразу знімали з друку. Хоча деякі цензори досить безвідповідально ставилися до своєї роботи і іноді до газет все ж таки потрапляти оголошення, які могли вважатися непристойними.

Реклама на Європейський манер

Особливою цікавістю і яскравістю вирізнялась реклама від тих рекламодавців, які мали бізнес, або співпрацю з іншими європейськими країнами. Адже отриманий за кордоном досвід, вони намагалися реалізовувати на свій манер у рідному місті. Деякі найхитріші продумували додаткові цікаві фішки для залучення ще більшої кількості споживачів, тому крім реклами на різних шпальтах газет, вони намагалися задіяти додаткові інструменти, які мали усі шанси спрацювати. Можна було спробувати заманити нових клієнтів за допомогою бонусів та знижок. А деякі друковані видання за річну підписку пропонували зовсім безкоштовно подарунок читачеві. Одне видавництво обіцяло за річну підписку картину дуже відомого та популярного на той час художника Рєпіна.

Окремим видом рекламного мистецтва вважалися вірші написані про магазин або товар і рамочки, якими рекламодавці намагалися прикрасити своє оголошення. Але тут було важливо не перестаратися, адже тоді реклама могла виглядати досить смішно. Як, наприклад, дитячий магазин постійно зловживав віршами, чим відлякав певну кількість покупців. А от їдальня на Прорізній розмістила своє оголошення в чорній, траурній рамці, таким чином це оголошення навіювало сум на читачів.

Ще одним цікавим видом рекламної діяльності було озвучення реклами під час вистави у театрі. Актори або власник театру, перед початком вистави оголошував послуги або товари, які глядачі можуть придбати у магазині поруч. Цей вид реклами відрізнявся вищою ціною, але й відгук публіки був більший.

З 1913 року Київ отримав змогу вийти на новий рівень рекламних послуг – у місті проходив перший торгово – промисловий ярмарок, заради якого було збудовано спеціалізовані павільйони. Слід зазначити, що кожен павільйон будувався індивідуально під замовника, тому архітектори намагалися зробити павільйон особливим.

Делікатне ставлення до клієнта

В київських газетах з часом реклами стало настільки багато, що шпальти перетворилися на суцільні дошки оголошень. Не дивно, що більшість рекламодавців почали думати над тим, як звернути на себе ще більшу увагу. Але агресивна реклама в ті часи не була двигуном прогресу, адже основним принципом була в першу чергу повага до кожного споживача, тому надавали перевагу більш простим способам, наприклад, надрукувати оголошення догори ногами, або описувати послуги різними шрифтами, в одному оголошенні їх могло бути до 5 видів одразу!

Рекламодавці намагалися ще на початковому етапі лишити споживачів сумнівів щодо їх товарів та послуг, тому в оголошеннях використовували тактовні та дуже обережні фрази, наприклад магазин музичних інструментів писав: «Замовлення з інших міст виконуються с особливою обережністю», це давало можливість запевнити, що по дорозі з віолончеллю, або іншим музичним інструментом все буде у повному порядку.

На той час ставлення до споживача було особливим, на «Ви» в прямому і переносному сенсі цього слова.

Далі, світовий прогрес та зміни внесли свої корективи в буденне життя киян та українців в цілому, але ставлення та жартівливі витівки у вигляді рекламних текстів, роликів та зображень залишаються актуальними й досі.

.,.,.,.