XIX століття стало початком технічного прогресу у Києві. На той час жителі міста вперше почали користуватися транспортними засобами. Найбільш простим і зручним серед них став велосипед. Поступово на вулицях міста з’явилась велика кількість різних типів цього транспорту: хардтейли, шосейники, сіті-байки… Проте з чого все починалося? Якими були велосипеди багато сотень років тому та як до них пристосувалися кияни. Далі на ikyyanyn.
Перший велосипед у Києві: що про нього відомо?
Згідно з історичними відомостями, велосипеди почали випускати у Європі з 1800 року. Через декілька років перший велосипед з’явився у Києві і став незамінним засобом пересування по місту. Вперше велосипед був помічений на вулиці Єлизаветинській (нині Пушкінська) у 1869 році. У місцевій газеті «Великий Київ» була написана стаття про те, як на це відреагували люди:
«Перехожі побачили людину, яка їхала верхи на величезному колесі. Позаду до великого колеса було прикріплене друге, маленьке…», — говорили кияни, повідомляє vakin.livejournal
Тоді кияни вперше побачили велосипед-павук. Він мав вигляд великого півметрового колеса з тонкими спицями, які нагадують павутину. З того часу ця модель велосипеда стала популярною не тільки в Києві, а й в інших містах світу.
Спочатку кияни боялися їздити велосипедом і скептично до цього ставилися. Багато хто не міг зрозуміти, як можна втриматися на сідлі з 2 колесами і при цьому їхати на великій швидкості. Через це велосипедистів називали «нечистою силою». При зустрічі з ними кияни хрестилися, а візники на 2-колісних візках повертали в інший бік та їхали геть. Вони дуже не любили велосипедистів, тому вимагали у київської міської влади видати указ. Згідно з ним, власники велосипедів мають об’їжджати візників лише з правого боку. Насправді це була хитрість візників. Таким чином, їм було зручніше збити велосипедиста та перекинути його на дорогу.
«Візник часто повертають коней перед носом велосипедиста або притискають його праворуч. І в тому, і в іншому випадку велосипедисту загрожує серйозна небезпека», — писали автори газети «Всесвітня ілюстрація», пише habr.com
Велосипедний бум у Києві
Через кілька років люди звикли до велосипедів у місті. Вони стали часто з’являтися на вулицях починаючи з 1800 до 1900 року. Кияни їздили на велосипедах на роботу, дачу чи каталися містом у вихідні. У Києві було 2 магазини, де продавали «костетряси» чи «двоколісних коней». Саме так жителі міста називали велосипеди на той час.
Англійські моделі можна було купити на перехресті Хрещатика та Бессарабської площі, а німецькі біля популярного парку «Шато де Флер». Вартість велосипедів була доступною для більшості киян — 100-200 рублів. На той час це була заробітна плата киянина середнього класу за місяць. Продавці пропонували киянам купити велосипед в кредит на 5-8 місяців, щоб кожен міг дозволити їздити на цьому новому приватному транспорті.
Перша модель велосипеда у Києві швидко втратила популярність: на велике колесо було складно залізти без сторонньої допомоги; гальмувати доводилося, схопившись за дерево чи будь-який інший високий об’єкт; на такій висоті важко вдавалося підтримувати рівновагу.
Велосипеди-павуки є розробкою англійця Джеймса Старлі. Він відкрив підприємство у 1877 році для випуску перших велосипедів, які невдовзі з’явилися у Києві. А 1855 року жителі міста побачили новий та безпечний велосипед, який кардинально відрізнявся від попередніх. Нова модель називалася «Скиталець» і мала однакові за розміром колеса, систему керування та зручне сидіння.
Правила їзди на велосипеді у XVIII столітті
До 1887 року близько 200 киян мали велосипеди. На них було престижно їздити, оскільки це підвищувало статус свого власника та дозволяло йому вести активний спосіб життя. Спочатку люди могли кататися на велосипедах тільки за містом, оскільки перехожим було незвично і іноді навіть страшно бачити велосипедистів, які їдуть поруч. Також через це часто траплялися ДТП. Але коли мешканці передмістя почали часто нападати на тих, хто їхав на велосипеді, міська влада вирішила пом’якшити правила їзди на цьому виді транспорту. Вони дозволили їздити на велосипедах в Царському саду та Маріїнському парку Києва.
Багато киян все-таки порушували правила — каталися на велосипедах на центральних вулицях міста та використовували їх для того, щоб швидше доїхати на роботу. Серед власників цього транспорту були лише чоловіки. Міська дума заборонила жінкам кататися на велосипедах, щоб ті не шокували публіку голими руками та ногами. Але 1895 року цю заборону скасували за умови, що жінки користуватимуться дамськими велосипедами та носитимуть штани-шаровари. Пізніше за рішенням міської думи всі кияни могли вільно кататися містом на велосипедах.
