4 Грудня 2022

Смачний Київ. Назад до історії про солодощі та не тільки

Related

Компанія BioNTech планує створити вакцину від раку протягом 8 років

Від засновників компанії BioNTech, що займається біотехнологіями, з'явилася досить...

Де у Києві придбати складське обладнання: поради щодо вибору

Багато підприємців знають, як складно та важливо знайти складське...

Як вибрати службу таксі у Києві? Перелік додаткових послуг

Киянам часто доводиться викликати таксі, адже шалений ритм великого...

Як вибрати масажер для ніг і де його купити в Києві?

Наші ноги потребують постійного догляду. На жаль, більшість людей...

Історія розвитку медицини Київщини: як лікували містян

Медицина в столиці почала розвиватися з відкриттям аптек. Більш...

Share

Колись, а саме у 19 столітті в Києві існував путівник по найсмачнішим кавʼярням та ресторанам столиці. За 20 копійок можна було насолодитися смаком ароматної кави, якщо ж після цього гроші ще лишались, можна було дозволити собі трошки більше. Далі на ikyyanyn. Наприклад, солодкі ананаси, заморські фрукти, найніжніші тістечка, справжній шоколад та навіть каштани в солодкому сиропі. Чи це не казка? Цей путівник був знахідкою для тих, хто полюбляв проводити вечори за столиком затишного кафе зі смачною їжею та легкими розмовами. Сьогодні вирушимо в подорож цими чудовими закладами та дізнаємося їх особливості. 

“Семадені”

kreschatik15_6076d12c262dd

Знаходилася ця кондитерська в центрі міста по вулиці Хрещатик,15. Її положення було більш ніж просто вдалим, адже центральна вулиця столиці, навпроти міської ради та біржі. Саме завдяки своєму місцезнаходженню ця кондитерська стала популярною серед біржових брокерів, маклерів та високопоставлених чиновників.  До того ж з 1840 року було спеціальне положення, яке постановляло, що відвідувати подібні заклади слід в пристойній та охайній одежі, тих, хто не відповідав цим стандартам, наприклад солдатів, звичайних робітників та тих, хто міг порушити спокій закладу просто не пускали до кавʼярень. Тому публіка в закладі по вулиці Хрещатик, 15 збиралася досить солідна. 

Ця кондитерська була відома завдяки своїм спеціальним замовленням. Вони виготовляли різноманітні смачні кошики з кремовими квітами, торти на замовлення, піраміди та різноманітні башти. До того ж ця кондитерська обслуговувала найдорожчі весілля та свята.  Тут також було багато різноманітних солодощів, а окрім цього тут виготовляли спеціальні карамельні льодяники від болю в горлі. Наприкінці 19 століття дохід компанії складав 24,5 тисячі карбованцв на рік, а от в самому закладі працювало всього 20 людей. На жаль, після смерті Семадені, кондитерська існувала недовго, до 1925 року. 

Кондитерська Жоржа

aa2ee16e1d7946b6688bf78d33c4ac6d

У 1860 роках на Хрещатику досить активно продавали різноманітні східні солодощі. Зазвичай такі солодощі продавали греки на вулиці. В 1872 році на перетині вулиць Хрещатик та Прорізна була відкрита кондитерська. Відкрив її німець Георг Дортенман, скорочено Жорж. Тому з назвою довго не думав і назвав її просто “Кондитерська Жоржа”. Згодом господар вирішив зробити свою кондитерську витонченою і запросив відомого на той час художника Михайла Врубеля.  З тих самих пір кондитерська стала досить популярним місцем, а запрошення відвідати її вважалось найпрестижнішим знаком уваги у вищому суспільстві. Вітрини були завалені усіма можливими видами цукерок та солодощів. Особливою популярністю користувалися солодощі у вигляді фігурок тварин, а також різних професій. Таку смакоту дуже полюбляли діти. 

Після смерті господаря, кондитерська змінювала господарів. Останнім з них був Зевальд. В 1919 році з приходом радянської влади бізнесменів заставляли сплачувати дуже великі суми грошей. Кондитерська не стала виключенням, за неї попросили майже 50 000 карбованців, а це велетенські гроші. На жаль у Зевальда не було таких грошей і під натиском радянської влади кондитерську було зачинено.

Кафе “Крижинка”

mccx8

Кафе знаходилося на першому поверсі ресторану “Столичний”, що знаходився біля теперішньої Європейської площі. Мами приводили сюди дітей відвідати найсмачніше морозиво та молочні коктейлі. Тут також можна було відвідати чорнослив зі збитими вершками, або ароматні булочки з курагою. 

Кафе “Пінгвін”

2022_03_01_eeb83bd3ec8b28be

В 1972 році в очікуванні американського президента Ніксона, було побудовано кафе в стилі придорожніх кафе на закордонний манір. Ніксон так і не приїхав, а кафе “Пінгвін” надовго затримався в житті містян. Тут можна було відвідати різні молочні коктейлі, а також смачні тістечка та тортики на будь-який смак. Коли Радянський союз розпався кафе тяжко переживало 90-ті, а згодом взагалі зачинилося лишивши місце для аптеки та гастроному. Тепер з вікна не виглядає велетенський пінгвін, символ кафе, а лише видно продуктові полиці. 

“Вечірній Київ”

Unknown

Цей заклад відрізнявся від інших своїм незвичайним та яскравим виглядом. Клітки з різноманітними та непосидючими папужками, яскраво рожеві стіни та багато – багато морозива. Та й розміщення закладу було максимально вдалим, адже Пасаж це центр міста. 

Кількість різновидів морозива у закладі була неймовірно великою: ванільне, шоколадне, полуничне, зі шматочками фруктів, з горіхами тощо. Стільки різновидів не могло навіть наснитися звичайному громадянину. Але Інститут харчування встановив, що людині для гарного настрою слід зʼїдати не менше 5 кілограмів морозива у рік. 

Також в закладі подавали різноманітні цукати, які на той час називалися сухим варенням. Скільки теплих вечорів проводили кияни за столиками в Пасажі, навіть горіхові шкарлупки, які іноді траплялися в морозиві  не псували атмосфери та смаку. 

“Ярослава”

14801767955839b49b28380_9f7728b9fde7fde93d0239b471c7bfbe

Ця пекарня й досі знаходиться за адресою Ярославів Вал. Складається враження що це місце не піддається часовим змінам. Адже відкрите воно було у 1947 році. Тут і досі наливають смачне какао, та гаряче молоко, випікають найсмачніші булочки та печиво. Це зручне місце для швидкого перекусу. Навіть у ті далекі часи тут був ажіотаж, адже тут була найсмачніша здоба в усьому Києві і здається цей титул вони не збираються віддавати комусь іншому. Можливо саме в цьому їх секрет успіху до сьогодні. 

Ресторан “Зозуля”

restoran-kukushka3-1024x642

Особливої уваги заслуговувало і це місце. Адже саме тут збиралася молодь, яка протестувала проти радянського духу. Заклад розміщувався за адресою Паркова дорога, 16. Тут було 2 зали: літній та зимовий, а також невеличке кафе-кондитерська. 

Саме тут організовували свої зустрічі так звані “Стиляги”, але про це звісно не йшлося в жодному путівнику. Згодом, ресторан став закладом де збиралася вся київська богема, адже тут можна було відвідати вишукані страви, так як лісова дичина або заєць запечений в сметані. Неповторності цьому закладу надавав колоритний циганський ансамбль, що розважав втомлену від справ публіку. 

Чому саме “Зозуля” й досі немає єдиної версії. Чи тому що багато зозуль було у місцевості, чи тому що колись господинею тих земель була мадам Кукушкіна, чи то тому що весною та влітку в тих паркових зарослях проживали малі безпритульні діти, і їх називали “зозулині діти”, але все ж таки назва прижилася і дуже подобалась киянам. 

Ресторан “Рівʼєра”

Він також знаходився на Парковій вулиці, поблизу з рестораном “Зозуля”.Літнє кафе працювало тут давно, але насправді відомим і популярним заклад став лише у 20 столітті. Тут була витримана та благородна публіка, навіть існував майданчик для оркестру. Окрім основного залу та літньої тераси тут були окремі відкриті альтанки, що дозволяли милуватися схилами Дніпра.Особливістю закладу була кухня. Адже страви, які подавали були неймовірними та не з дешевих: кабанина в ягідному соусі, курчата табака та інша лісова дичина. До того ж тут був великий вибір грузинських вин. 

На жаль, у звʼязку із посиленням радянського режиму ресторан закривали декілька разів, а згодом його було повністю зруйновано під час війни.

У 19 – 20 століттях Київ був смачною столицею. Заклади змагались між собою за найелітнішу публіку, вигадували неймовірні страви та створювали затишну атмосферу для своїх гостей. Кожен із закладів мав свою особливість – родзинку, яка надавала йому особливого шарму. Кожен гість міг відчути себе особливим та розслабитись після важкого дня. Смачна історія столиці – це окрема сторінка, яку є сенс розглядати заради своєї цікавості та можливості віднайти нові смаки, або давно забуті старі. 

.,.,.,.