3 Грудня 2022

Торт, котлета та каштани: як з’явилися символи Києва?

Related

Компанія BioNTech планує створити вакцину від раку протягом 8 років

Від засновників компанії BioNTech, що займається біотехнологіями, з'явилася досить...

Де у Києві придбати складське обладнання: поради щодо вибору

Багато підприємців знають, як складно та важливо знайти складське...

Як вибрати службу таксі у Києві? Перелік додаткових послуг

Киянам часто доводиться викликати таксі, адже шалений ритм великого...

Як вибрати масажер для ніг і де його купити в Києві?

Наші ноги потребують постійного догляду. На жаль, більшість людей...

Історія розвитку медицини Київщини: як лікували містян

Медицина в столиці почала розвиватися з відкриттям аптек. Більш...

Share

Київ — гарне місто, яке багато чим дивує та залишає приємні спогади у кожного, хто його відвідає. Наприклад, смачними стравами, які на протязі сотень років подобаються місцевим жителям і туристам, — котлета, торт — та міськими краєвидами на фоні каштанів. Вони стали настільки популярними, що їх почали назвати символами міста. Кожен з них має свою унікальну історію появи, про яку ви можете дізнатися далі на ikyyanyn.

Головний десерт столиці — київський торт створили помилково кухарів

Цей торт знають по всій Україні. Для багатьох киян та туристів він залишається улюбленим смачним десертом. Виїжджаючи зі столиці, вони традиційно беруть з собою солодкий подарунок знайомим та близьким людям. Але мало хто знає, що за радянських часів цей торт був настільки популярним, що його можна було купити лише «по блату». Щоб привезти з Києва найсмачніший десерт та покласти його на святковий стіл, люди стояли у величезних чергах до кондитерських магазинів і давали взятки, якщо залишалося мало продукції. Також київський торт часто приносили представникам високих посад, які могли вирішити будь-які проблеми.

Як з’явився київський торт?

Цей торт вперше був приготовлений у 1956 році. За легендою він з’явився помилково на фабриці ім. Карла Маркса — кондитери забули покласти в холодильник збиті яєчні білки. Тому вони вирішили трохи змінити рецепт торта — використали замість яєчних білків засохлі коржі, додали горіхово-шоколадний крем «Шарлотт» і прикрасили кремовими квітами і цукатами.

Також є й інша версія походження київського торта. Згідно з нею, кондитери довго і наполегливо працювали над створенням рецепту, щоб він був не схожий на будь-який інший. Його вдалося розробити у 1956 році. З тих пір на фабриці ім. Карла Маркса почали випікати київські торти, які відвозили до кондитерських магазинів. На подив співробітників фабрики, у них відразу ж з’явилося багато замовлень. Торти за новим рецептом виявилися набагато смачнішими за попередні. Щоб їх купити, кияни та туристи вирушали до кондитерських магазинів з самого ранку, де вже були черги.

Згодом київський торт став невід’ємною прикрасою столу на будь-яке свято. Наприклад, саме його вирішили приготувати до 70-річних Леоніда Брежнєва. Торт мав величезні розміри — складався з 70 коржів та важив понад 5 кг. Незабаром про новий солодкий десерт Києва дізнався навіть в Америці, після чого його почав туди доставляти морськими суднами.

1973 року в Києві офіційно запатентували рецепт торта. Попри це кондитери експериментували з його інгредієнтами, тому склад торта іноді змінювався. Наприклад, спочатку до нього додавали горіхи кешью, а потім їх замінили на фундук. Також у радянські часи змінювався крем торта. Корінні кияни їли цей десерт з яєчним кремом, але за вимогою санітарної служби його замінили на вершково-олійний.

Котлета по-київськи — м’ясна страва з Європи, яка прославила Київ

Цей делікатес виник на початку 1900-х років, після чого став головною гастрономічною фішкою Києва. Його знають не лише в українській столиці, а й далеко за його межами. М’ясна котлета з різною начинкою — грибами, олією чи картоплею — швидко стала ситною та низькокалорійною стравою, яку подавали у ресторанах, кафе та звичайних їдальнях. Також кияни завжди любили її готувати вдома для себе чи гостей.

Існує декілька версій походження котлети по-київськи. Згідно з першою, вона з’явилася у Франції. Французи впевнені, що саме вони є творцями рецепту цієї страви. Коли французькі кулінари відкривали ресторани у Петербурзі, російська імператриця Єлизавета відправляла своїх молодих кухарів до них вчитися. Однією з страв, яку навчилися робити російські кухарі, була якраз ця котлета, ось тільки тоді вона по-іншому називалася «де-воляй». Творцем її рецепту став французький кухар Ніколя Апперт. Після цього її почали готувати і київські кухарі.

Згідно з другою версією, у 1918 році котлета вперше була привезена з Франції. Неочікувано для багатьох європейських кулінарів вона не сподобалася киянам. Саме тому її вирішили більше ніколи не готувати та не продавати у закладах громадського харчування. І лише через 30 років після цього один із київських кухарів вирішив зробити котлети на честь приїзду українських дипломатів з Парижа. Вони були приємно вражені смаком нової страви, після чого розпорядилися, щоб котлети постійно готували у Києві.

Також є й третя версія. Знамениті котлети вигадали в Петербурзі в 1912 році. Спочатку їх продавали виключно там, а за кілька років вони стали популярними і в багатьох інших європейських містах, в тому числі й у Києві. Котлети з курячої грудки стали ситною і при цьому недорогою стравою, яку могли дозволити собі бідні, і багаті кияни. Тому згодом її почали називати котлета по-київськи.

Коли котлети вперше з’явилася у місцевих закладах громадського харчування, в одному з них трапився кумедний інцидент. Під час світського прийому киянки замовили котлети, які, як завжди, були подані з розтопленим маслом. Коли дівчата їх розрізали, масло бризнуло їм на сукні. Це стало скандалом у світських колах. Після того, що сталося, вийшов указ — створити спеціальну інструкцію, як правильно їсти котлету по-київськи. Потім її почали щоразу подавати клієнтам разом з приготованою м’ясною стравою. В інструкції було зазначено наступне: спочатку потрібно акуратно відрізати кінчик котлети, а потім випустити масло на тарілку.

З того часу подібних інцидентів більше не траплялося, а котлети з курячої грудки стали ситною і при цьому недорогою стравою, яку могли дозволити собі і бідні кияни, і аристократи. Вже зовсім скоро її почали називати котлета по-київськи.

Київ — столиця каштанів, які прикрашають не лише місто

В українській столиці росте понад 1 млн каштанів. Вони є гордістю місцевих ландшафтів та частиною історії міста. Їх почали називати символом Києва у ХІХ-ХХ століттях. Це дерево можна побачити практично у кожному районі міста. Упродовж багатьох сотень років кияни його зображували на фасадах будинків, етикетках різних товарів і навіть співали про нього пісні та розповідали історії появи у місті.

Існує 2 версії появи каштанів у Києві. Згідно з першою, архімандрит Петро Могила вперше посадив тут каштани біля Києво-Печерської лаври. Потім їх почали садити ченці по всій території. Ще одним ініціатором появи каштанів у місті став імператор Микола І. Він видав указ посадити їх по всьому Києву, бо йому не подобалися крони інших дерев.

У другій половині ХІХ століття відомості про каштани були офіційно задекларовані. Також було дозволено продовжувати садити ці дерева по всьому місту, щоб створити зелені зони і доповнити місцеві ландшафти чимось новим.

Окрім цього, є ще й інша версія появи каштанів у Києві. Як заявляють деякі історики, ці дерева вперше з’явилися завдяки офіцерам, коли вони тимчасово перебували у місті під час Великої Вітчизняної війни. Вони привезли саджанці каштанів з європейських міст, після чого почали їх садити у центральних районах Києва. За кілька років, коли каштани трохи підросли, їх почали поливати та обкопувати місцеві жителі. Також кияни вирішили їх садити у своїх дворах та багатьох інших районах міста. Таким чином каштани стали зеленим символом міста.

1969 року зображення у вигляді каштанів розмістили на гербі Києва, а 2009 року на честь них у Маріїнському парку було встановлено пам’ятник. Також тут посаджено багато справжніх каштанів, які кожного літа прикрашають парк білим цвітінням.

Оскільки каштани стали символом Києва, їх почали використовувати для випуску різних товарів. Наприклад, ці дерева стали традиційною прикрасою київського торта та цукерок «золоті каштани». Вде зовсім скоро про київські каштани дізналися не лише в інших містах України, а й за кордоном.

.,.,.,.