Як впізнати центральні вулиці Києва з першого погляду? Їхньою особливістю порівняно з іншими є бруківка. І хоча багато хто вважає її незручною і непридатною для сучасного ритму життя, воно вже давно стало невід’ємною історичною частиною міста. Щодня чути, як по ній їдуть сотні авто та гуляють киянки на підборах… Це створює атмосферу повсякденних буднів у центрі української столиці. Хто вирішив тут прокласти бруківку? Як і чому вона з’явилася у Києві далі на ikyyanyn.
Якими були дороги у центрі Києва до появи бруківки?
На початку ХХ століття весна принесла киянам не лише довгоочікуване тепло, а й нагадала про вічну проблему — нерівні дороги. Вони були в жахливому стані: ними було не тільки небезпечно швидко пересуватися на транспорті і навіть ходити. А все тому, що довкола було багато вибоїн і не було доожнього покриття. Через це їх поверхня часто піддавалася негативному впливу погоди. Тоді так було не лише у Києві, а й у багатьох інших європейських містах.
У 90-х влада столиці дізналася, що в сусідніх країнах на дорогах почали робити асфальт, щоб люди могли комфортно пересуватися містом. Але, на жаль, він не підходив для холмистої поверхні центральної частини Києва. Підйоми вгору і вниз вимагали більш міцного та довговічного покриття. Незабаром найкращим варіантом для вирішенням цієї проблеми стала бруківка.
Коли та хто зайнявся покриттям київських доріг бруківкою?
Місцеві жителі завжди стежили за європейськими тенденціями облаштування міст і хотіли, щоб Київ так само виглядав — дорого та зі смаком. 1906 року співробітники міської Думи зайнялися вирішенням завдання прокладання київських міст.
Новий проект очолив інженер Всеволод Демченко, який став ініціатором цієї ідеї. На той час він володів підприємством, яке виготовляло тротуарну плитку. З початку ХХ століття нею регулярно прокладали вулиці Києва, тому Демченко мав стабільний дохід і зміг на цьому багато заробити. На засіданні співробітників міської Думи він запропонував прокласти у центральних районах міста бруківку у вигляді кам’яних кубиків, які вже багато разів використовувалися у Німеччині. В результаті його ідею підтримали та вирішили реалізувати.
На відміну від багатьох інших дорожніх покриттів бруківка була більш стійкою до опадів та постійного руху великої кількості людей та транспорту. Також вона ідеально підходила до холмистого рельєфу центральної частини Києва.
Скільки грошей витратила міська влада на купівлю бруківки?
Це дорожнє покриття було одним з найбільш якісних і водночас дорогих у період 90-х років. Міська влада вирішила його закуповувати з Швейцарії. Прокласти 5 км доріг коштувало близько 50 рублів. На той час це була зарплата урядовця за місяць.
Вартість реалізації проекту була настільки великою, що довелося брати 5% кредит на сумму 1 млн рублів у європейських партнерів з Бельгії. Співробітники міської Думи домовилися його виплатити протягом наступних 65 років.
Скільки часу зайняло прокладання бруківки у Києві?
Для реконструкції доріг Києва вони вибрали 2 типи мощення покриття: торцевий — з великих кубиків (їм прокладали основні широкі дороги) та мозаїчний — з маленьких (для вулиць, розташованих під нахилом).
Будівництво доріг відбувалося дуже швидкими темпами. Спочатку було вирішено переглянути всі вулиці у центральній частині Києва протягом 2 років. За цей час вдалося прокласти бруківку на Майдані Незалежності, Прорізній, Володимирській вулицях, а також Богдана Хмельницького та Великій Васильківській. Прискореному проведенню будівельних робіт постійно дивувалися кияни та співробітники преси. Незабаром дорогий проект виправдав усі очікування — бруківка до сих пір міцно тримається в центральних вулицях Києва. Також відомо, що досвід киян у прокладанні доріг цим матеріалом пізніше перейняли у Москві та Одесі.
