Людина, яка все життя створювала нові винаходи і робила наукові відкриття, була закохана у свою справу і прославилася багатьма досягненнями в інженерії. Саме таким кияни запам’ятали великого інженера та конструктора першого в Україні дирижабля «Київ» — Федора Андерса. Він став одним із небагатьох винахідників, які зробили великий внесок у розвиток авіації у період XX століття. Докладніше про це на ikyyanyn.
Де навчався київський винахідник та як почав розробляти перші авіаційні об’єкти?
Федір Андерс народився 2 червня 1868 року у Києві. Інтерес до інженерії йому прищепив батько, який працював на київському металургійному заводі «Арсенал». Після закінчення школи Федір навчався в училищі, а потім вступив до Політехнічного інституту. З 1909 року там працювало наукове об’єднання «Товариство повітроплавання», створене на базі авіаційного студентського гуртка. Його учасники працювали над реалізацією проєктів з метою створення авіаційних апаратів: будували та запускали у повітря нові технічні моделі, виконували польоти для отримання диплома, проводили змагання, влаштовували авіаційні виставки.
Також для створення нових апаратів вони проводили збір коштів. Серед них була легендарна розробка геніального інженера Андерса — дирижабль «Київ». Він також був збудований на залучені інвестиції від представників військових та цивільних відомств, київського міського голови Іполита Миколайовича Дьякова та його близьких, керівників військового округу та інших. Гості авіаційних виставок брали участь у розважальній програмі: танцювали бальні танці, дивилися концерт, а ще могли оглянути та дізнатися детальну інформацію про нові авіаційні об’єкти.
Розробка дирижабля — як Федір Андерс його сконструював?
У студентські роки Федір Андерс був талановитим інженером-самоучкою. Йому подобалося вигадувати щось нове, а потім самостійно втілювати це в життя. Амбіції в інженерній справі стали стимулом до роботи над власним проєктом. Киянин вирішив сконструювати унікальний повітряний об’єкт — дирижабль.
Інженер обрав класичну та недорогу конструкцію аеростата. Її основними елементами були такі: наповнений воднем веретеноподібний балон, гондола, прикріплена до нього мотузковими стропами, де були прилади керування, вантаж, пасажири, силовий агрегат, запас палива, пілот. Макет нового повітряного судна мав такий вигляд.
За задумом авіаконструктора, керувати дирижаблем «Київ» було досить легко. Якщо він знаходився у вертикальному положенні, то напрямок польоту можна було змінювати поворотним кермом. А для того, щоб піднятися вище в небі, пілот направляв апарат вгору. Усередині газового балона був встановлений ще один пристрій під назвою балонет. Він накопичував гаряче повітря, що надходило туди після прискорення та підняття повітряного судна вгору.
У процесі конструювання дирижабля Федір купував багато запчастин. Деякі з них інженер привозив з-за кордону. Наприклад, у Франції він купив двигун, а в Санкт-Петербурзі замовив пошиття спеціальної тканини для веретеноподібного балона. У Федора Андерса все відбувалося за планом. Йому легко вдавалося реалізувати свої ідеї. У 1910 році він написав і випустив інструкцію, як побудувати аероплан за 1 місяць без двигуна за 385 рублів?
Спочатку він все робив за власні кошти, а потім продовжив робити повітряний апарат за благодійні внески, зібрані під час проведення авіаційної виставки.
Коли всі замовлені деталі та елементи прибули до Києва, Федір Андерс проводив збір конструкції на завершальній стадії у дворі фабричного інспектора Олександра Олександровича Микуліна-старшого. Він разом із дружиною підтримував інженера. А місцеве військове відомство, навпаки, хотіло відібрати у нього літальний апарат, тому незабаром Федорові довелося його офіційно представити та почати проводити випробування у повітрі.
Перші повітряні випробування дирижабля «Київ»
Після закінчення процесу конструювання повітряного судна інженер назвав його на честь свого рідного міста – Київ. Тут він був представлений для публіки під час проведення показових польотів Київського авіаційного тижня. У 1911 році дирижабль вперше піднявся в повітря з саду Купецького зібрання. Ним керував Федір Андерс. Він пролетів над Подолом, Оболонню та Вишгородом, а потім повернувся на Куренівку.
Це було надзвичайно вражаюче видовище для киян. Великий, жовтий, рибоподібний дирижабль повільно летів у небі, і при цьому було чути гучний звук мотора. Він був у повітрі приблизно 20 хвилин. Спочатку по-різному змінював напрямок руху, роблячи кола, вісімки, лінії. А потім піднявся вгору на 200 метрів і здавався набагато меншим, ніж раніше. Про цю подію написали у багатьох київських виданнях. Незабаром про дирижабль стало відомо по всьому Києву. Серед місцевих жителів було багато охочих політати на ньому. Це коштувало 50 копійок, як 2 десятки яєць або 1 кілограм борошна на той час.
На гондолі дирижабля могли розміститися 3 особи. Протягом року Федір Андерс літав на ньому 3-4 рази на тиждень, щоб провести повітряну екскурсію над Києвом та передмістям для всіх охочих. Також у нього були помічники — солдати, які тримали за канати дирижабль поки нові пасажири займали свої місця. Вони підіймалися на висоту 18-20 метрів і милувалися мальовничими краєвидами на архітектуру Києва та річку Дніпро. Таким чином, дирижабль став для киян захоплюючою розвагою. На ньому можна було політати влітку та весною, а з настанням холодів його перевозили в ангар на Куренівці.