Золоті ворота – фундаментальна парадна брама середньовічного Києва, столиці Русі. Здавалося б про них відомо все, але це лише на перший погляд. За свою тисячолітню історію ворота перетворилися із величного в’їзного комплексу на дві напівзруйновані стіни. Ці руїни закриті сучасним захисним павільйоном, що відтворює їх зовнішній вигляд, але це лише один із можливих варіантів реконструкції і насправді вони могли виглядати дещо інакше. Далі на ikyyanyn.
Різні погляди
Існують різні гіпотези щодо дати побудови Золотих воріт. В першій половині XI століття в Києві відбувалося будівництво грандіозних оборонних споруд. Довкола верхнього міста були зведені потужні деревʼяно-земляні вали і стіни загальною довжиною 3,5 км. Головний в’їзд в місто знаходився в південній частині. Тут звели парадну браму столиці – Золоті ворота з надбрамною церквою Благовіщення. Щодо походження їх назви існує декілька версій.
Перша версія стверджує, що назва воріт походить від позолоченого купола церкви. Наприклад, так була названа Михайлівська золотоверха церква в Києві, збудована в 1108 році. Однак достеменних свідчень що купол церкви на Золотих воротах був справді позолочений немає, тому це лише припущення. Більш вірогідною є версія, що головні ворота Києва названі так, бо це традиційна назва головних в’їздів до багатьох міст того часу. Золоті ворота були в містах Константинополі (сучасний Стамбул), Єрусалим, Спалато (сучасний Спліт) та інших.
Рік побудови Золотих воріт є предметом дискусії істориків. Є дві основні версії. Перша, 1037 рік – це дата першої згадки про золоті ворота в літописі. В “Повісті минулих літ” читаємо наступне: “У рік 1037 заснував Ярослав місто великий Київ, а в міста цього ворота є Золоті. Заснував він також церкву Святої Софії, а потім церкву на Золотих воротах кам’яну, Благовіщення Святої Богородиці”. Історики вважають, що цим записом підводиться підсумок будівельної діяльності Ярослава і тому дату 1037 рік сприймають як рік завершення будівництва усіх перелічених будівель.
Друга версія дати побудови Золотих Воріт – це 1022 рік. Таке датування було запропоноване доктором історичних наук Надією Нікітенко. За версією дослідниці, будівництво стін довкола верхнього міста разом із Золотими воротами і Софійським собором розпочав іще Володимир Великий, а завершив його син, Ярослав Мудрий. 
На Золотих воротах було споруджено надбрамну церкву Благовіщення, яку освятили в 1022 році. Не дивлячись на чисельну критику, серед багатьох істориків така концепція набула статусу офіційної. Однак питання датування Золотих воріт: 1037 рік чи 1022 є дискусійним різні історики дотримуються різних точок зору.
1000 років тому
1000 років тому, в XI столітті, головний в’їзд до Києва виглядав зовсім інакше.
Із зовнішньої сторони стіни охоплював глибокий рів. Навпроти Золотих воріт його глибина сягала 7 м від рівня проїзду. За ровом височів потужний вал. На його верхівці була споруджена дерев’яна стіна із бойовим майданчиком. Можливо, частина мосту була звідною. Монументальна арка Золотих воріт вражала сучасників своїм грандіозним розміром і величчю. Ширина проїзду складала 6 м 40 см та, навіть в наш час, могла б використовуватись для двосмугової дороги.
Можливо, в майбутньому ми зможемо більше дізнатися про конструкцію і зовнішній вигляд валів Ярослава, а також про таємниці Золотих воріт. А поки що, кияни та гості столиці мають можливість особисто відвідати павільйон Золоті ворота і побачити експозицію на власні очі.