Київ — місто, яке багате на архітектурні дива. На Подолі знаходяться найстаріші будівлі столиці, зокрема й споруда часів середньовіччя. На вул. Притисько-Микільська, 7, розташовано будинок музею-аптеки, який працює понад 300 років. Детальніше про розвиток фармацевтичної діяльності та новаторство першої столичної аптеки — далі на ikyyanyn.
Хроніка фармацевтичної діяльності в Києві
Перша аптека в Києві зʼявилася 18 лютого 1715 році. Точне імʼя засновника аптеки ніхто не знає, проте історики приписують його тодішньому генерал-губернатору Дмитру Голіцину. Голіцин звернувся до царя Петра І з проханням відкрити в Києві аптеку з препаратами та фармацевтами для військових потреб. Цар виконав прохання генерал-губернатора, проте, протягом тривалого часу аптека була доступною виключно для військових потреб, а не цивільних.
У 1727 році німецький фармацевт та лікар Йоганн Гейтер відкрив власну першу приватну аптеку на Подолі. Інституція розташовувалася поблизу двох монастирів: Флорівського і Петропавлівського й отримала патент від Петра ІІ. Аж до 1770-х років аптека Гейтера залишалася приватною.
Відкрив аптеку Гейтер, а славиться вона під імʼям Бунге
Цікаво, що засновником першої приватної аптеки в Києві є Йоганн Гейтер, проте славиться вона імʼям його зятя Геогра-Фрідріха Бунге, якому аптека перейшла у спадок. До речі, цікаво, що дочка Йоганна Гейтера не могла успадкувати бізнес батька через те, що фармацевтами в ті часи могли бути тільки чоловіки. Само собою, люди мали переконання, що жінка не може змішати ліки в точних пропорціях, але основною причиною чому жінки не були в цій сфері: роздріблення компонентів та пресування пігулок вимагало значних фізичних зусиль.
Якими були ліки в партикулярній аптеці?
Особливістю тодішніх лікарських засобів вважається те, що вони складалися тільки з натуральних рослинних компонентів, а хімічні почали додавати значно пізніше. Комахи, змії та равлики також могли бути звичними компонентами лікарських засобів. Завітавши до аптеки-музею, ви зможете побачити не тільки баночки з мікстурами й таблетки, а й банки з чорнилами, косметичні засоби тощо.
На кожну баночку лікарського препарату, який виробляли в аптеці клеїли етикетку з пропорціями та гербом виробника, які служили гарантом якості.
Про гламурні пігулки для столичних жінок
Виготовлення ліків у ХVIII сторіччі було недешевим задоволенням й користуватися власноруч виготовленими лікарськими засобами могли тільки заможні кияни. Щоб підкреслити свій статус жительки міста замовляли коробки для пігулок з дорогоцінних металів, які були оздоблені коштовним камінням. Такі коробки з пігулками вони прикріпляли до своїх пишних нарядів. Траплялися й недоладні ситуації, коли киянки просили виготовити пігулки під колір сукні. Виготовлення однієї пілюлі зеленого, фіолетового чи навіть срібно-золотого кольору коштувало 10 рублів.
Аптека втратила своє призначення в середині ХІХ й стала звичайним будинком
Аптечна справа сімʼї Бунге передавалася із покоління в покоління й аптека працювала до 1830-х років. На жаль, саме тоді вона і втратила своє призначення й перетворилася на звичайну житлову будівлю.
У 1988 році столична влада почала проводити реконструкцію закладу, щоб створити тут музей. Під час вивчення території було знайдено старовинні ампули з ліками, антикварні меблі, посуд. В кабінеті аптека стоїть стіл та піаніно, тож можна припустити, що тут вечорами могла збиратися родина або друзі аптекаря й проводити разом час граючи в карти. В підвалі не збереглося лабораторії, проте є винний погріб, де зберігали та виготовляли настоянки й мікстури.
Підвальна територія музею — скарб історичних памʼяток про столицю. Свого часу археологи знайшли тут не тільки артефакти, а й підземні печери, які можуть багато розповісти про історію Подолу.