У ХХІ сторіччі важко уявити своє життя без банківських карток та примітивної оплати мобільним телефоном. Ще на початку сторіччя оплату NFC-модулем вважали б інновацією, та у 2024 році для киян це буденність. Жителі столиці масово переходять на безготівкові способи розрахунку, а ось готівка вважається незручною. У цій статті ми дослідили коли та чому кияни почали надавати перевагу безготівковим способам оплати, а також взяли коментар у Микити Олеговича Тесленка, кредитного аналітика відділу корпоративного бізнесу в “Ukrsibbank”. Далі на ikyyanyn.
Тенденція розвитку безготівкових способів оплати у столиці
У 1995 році провідні комерційні банки України типу “ПриватБанк”, “Аваль”, “Промінвестбанк”, “ПУМБ”, “Укрексімбанк” підписали угоди з платіжною системою “Europay” (нині частина “Mastercard International”). Журналісти свого часу дуже сумнівалися у набутті популярності нового методу оплати, адже народ тільки закінчив переживати й карбованці, і купони після появи національної валюти у 1996 році.
У 2000-х роках економічна ситуація в Україні почала налагоджуватися, кияни вже звикли до “долара по 5” після “долара по 1,8”). У 2003 році в Києві було випущено першу пластикову банківську картку з чіпом і це зробив банк “Аваль”. Поява банківської картки стала способом запобігання шахрайству в той час, адже підробки підпису вже було недостатньо, а для проведення транзакції потрібно було ввести коректний пін-код.
Згідно з даними Національного банку України, у 2004 році 11 529 громадян України використовували пластикові картки, як основний спосіб оплати. Знайти банкомат або термінал у магазині тоді було випробовуванням, адже в Україні їх було не більше 17 тисяч, отже, у Києві було менше, ніж 1000 pos-терміналів.
2010 рік для України став роком виходу з фінансової кризи, яка супроводжувалася непростою політичною ситуацією, але це зовсім не заважало новітнім цифровим технологіям, які почали заходити на український ринок. У 2011 році у Києві вперше зʼявився безготівковий спосіб оплати. Першим прикладом є гонщик Олексій Молчанов, який придбав кілька грон винограду та яблука безконтактною карткою банку “ПриватБанк” у столичному магазині “Мегамаркет”.
Поява безконтактного способу оплати спричинила платіжну революцію. Поява безконтактних карток забезпечила розрахунок у лічені секунди та абсолютно безпечно. У 2012 році екосистема ринку платежів знову змінилася. “Mastercard International” почав випускати дебетові зарплатні картки. “ПриватБанк” став першим банком, який випустив зарплатні картки, з яких можна було зняти гроші в банкоматі без комісії. Тривалий час для переказів Р2Р, тобто з картки на картку, люди використовували готівку та банківський термінал, однак у 2013 році “Mastercard” запустив перекази “MoneySend”.
Попит на безконтактні картки з кожним роком тільки зростав. У 2015 році кількість активних користувачів банківських карток перевищила мільйон. Того ж року Київ став пʼятим містом світу після Лондона, Санкт-Петербурга, Чикаго, Бухареста, де можна було сплатити за проїзд у метро банківською карткою. До речі, у 2018 році Київський метрополітен було визнано найпрогресивнішим містом у світі учасниками конференції розробників “Google”, а вже у серпні того ж року за проїзд можна було сплатити карткою у всьому громадському транспорті та фунікулері.
Напевно, найбільшого розквіту безконтактна оплата зазнала у 2017 році, коли у Києві зʼявилися сервіси “Google Pay” та “Apple Pay”. З появою оплати телефоном Київ обігнав навіть Варшаву та Ванкувер, де NFC-платежі зʼявилися значно раніше.
У 2024 році ринок платежів — це розвинена інфраструктура, яка не стоїть на місці. Готівку зняти з картки можна навіть без фізичної картки просто на касі або банкоматі, який підтримує NFC.
Криптовалюта — новий та сумнівний конкурент на ринку платежів
У Києві криптовалюта зʼявилася приблизно у 2017 році, хоча розвиватися галузь таких платежів розпочала ще у 2014 році. У Києві приймають криптовалюту в деяких кафе, ресторанах, готелях, у місті також є фізичні обмінники, хоча найбільший попит серед киян мають хмарні обмінники типу “AnyExchange” та “ObmenAT24”.
Тренд на розрахунок криптовалютою особливо швидко “підхопили” молоді кияни, які росли разом з новітніми технологіями. Загалом до новітніх технологій у столиці легше адаптуються освічені люди (незалежно від віку).
“Криптовалюта — оптимальний спосіб для ведення “чорного бізнесу”, “відмивання” коштів. Краще надати перевагу банківським платежам, адже банки використовують технології шифрування та забезпечують конфіденційність даних. Банківські платежі надають можливості фінансового моніторингу, а регулятор НБУ попереджує громадян від несплати податків”, — зауважив кредитний аналітик “Ukrsibbank” Микита Олегович Тесленко. Фахівець також зазначив, що столиці варто орієнтуватися на приклад США, де криптовалюту регулює SEC, для уникнення пригнічення економіки через тіньові платежі.