Можна відвідати столицю, і не спробувати “Київський” торт. Можна побувати в Києві та не побачити цвітіння каштанів. Але неможливо, перебуваючи в цьому славетному місті, хоча б раз не скористатися Київським метрополітеном. Це неймовірно зручний вид транспорту для міста-мільйонника, який, між іншим, приховує безліч секретів. Про один з яких ви і дізнаєтесь у цій статті. А саме — закинуті тунелі київського метро. Далі на ikyyanyn.
Про ці тунелі ходить безліч легенд. Подейкують, що земля приховує цілі гілки з покинутими станціями та навіть старими заіржавілими потягами, що покояться на зруйнованих часом коліях. Але правда дедалі прозаїчніша, хоча від того не менш цікава.
Історія виникнення
Старожили, мабуть, пам’ятають, що колись станції «Театральна», на червоній гілці, просто не було, і з «Університету» потяг прямував одразу на «Хрещатик». Вони належали до перших п’яти станцій київського метро («Вокзальна», «Університет», «Хрещатик», «Арсенальна», «Дніпро»), які відкрились у 1960 році. Будівництво цих станцій ґрунтувалося на місцезнаходженні стратегічних об’єктів (завод «Арсенал», Університет Шевченка) та шляхах евакуації (Вокзал, річка Дніпро).
У 1976 році відкрили нову гілку метро, з переходом на Хрещатик — ту, яку ми звикли називати синьою. Вже на момент проєктування цієї гілки, на станції «Площа Українських Героїв» (а тоді «Площа Льва Толстого») планувався перехід на майбутню третю (зелену) гілку. Тут варто зауважити, що, під час проєктування червоної гілки, перехід на третю гіпотетичну лінію не передбачався. І це, в результаті, призвело до дилеми.
Спочатку перехід планувався на «Університеті», проте пізніше було виявлено, що станція має занадто малу пропускну спроможність. Пізніше пропонували зробити ще один перехід на «Хрещатику», але сполучення одразу з двома лініями призвело б до пасажирського колапсу, тож від цієї ідеї також відмовились. Тому між ними вирішили збудувати нову станцію, на той момент — «Ленінську».
Щоб збудувати нову станцію між двома діючими, були вириті також і нові тунелі, які йшли паралельно до вже наявних. Коли в 1987 році станцію разом з новими тунелями під’єднували безпосередньо до системи метро, рух потягів між «Університетом» та «Хрещатиком» був зупинений рівно на пів року.
Закинуті тунелі зараз
Сьогодні «Театральна» з її тунелями — невіддільна частина київського метро, а ділянка, яка використовувалася раніше, зараз слугує лише для вентиляції. Ці тунелі називають «бросовими» або «консервою», і зустріти там можна хіба що працівників підземки або дигерів.
Ще один цікавий момент — старі тунелі розташовуються прямісінько над станцією «Золоті ворота». Склепіння станції перерізає тунель на дві частини, які з’єднуються лише невеликим проходом, придатним для пересування людини.
Ці тунелі відомі тим, що саме тут вперше в історії радянського метробудування використовувалися бетонні тюбінги замість чавунних, які коштували дорожче і водночас іржавіли. Місце вважається культовим серед київських дигерів.