Розбудова системи охорони здоров’я у Києві триває вже понад два століття. Упродовж цього часу в місті було створено багато лікувальних закладів, загальних та профільних. Починалась ця потужна мережа з перших кроків, один із яких – відкриття будинку для інвалідів, який згодом перетворився на лікарню. Сталось це у 1786 році й саме про цей найстаріший медичний заклад Києва розповідаємо у статті на ikyyanyn.
Історія створення та становлення лікарні
Будинок інвалідів у Києві було відкрито на місці Кирилівського чоловічого монастиря за указом Катерини ІІ. Влітку 1786 року було вирішено закрити монастир й обладнати приміщення для лікування інвалідів війни.
Будівля лікарні була збудована тут у 1802 році. До неї перемістили лікувальний заклад для божевільних, що раніше працював на сучасній вулиці Костянтинівській. Через 20 років звели нові цегляні корпуси й для будинку інвалідів. Двоповерхова будівля, створена за проєктом архітектора Шарлеманя, була розрахована на 50 осіб, в тому числі 4 офіцерів. Поруч розташувалась одноповерхова пральня.
У 1835 році будинок інвалідів був реорганізований та став повноцінною лікарнею на 80 ліжок. У 1850-х роках у ній могли одночасно перебувати вже 180 пацієнтів. Окрім того, у 1843 році при лікарні була відкрита школа для фельдшерів.
Наступна реконструкція тривала у 1870-х роках. Київський губернський інженер Федор Гешвенд запропонував проєкт комплексу з 9 цегляних будівель та декількох дерев’яних споруд, який був втілений у життя. Згодом, у 1891 році додатково побудували двоповерховий корпус для терапевтичного відділення на 32 ліжка.
Лікарня у XX столітті
Лікарня, збудована на місці Кирилівського монастиря, продовжувала діяти та розвиватись й у ХХ столітті, а саме:
- у 1902 році за проєктом архітектора Олександра Кобелєва була збудована каплиця з приміщенням для моргу
- того ж року була зведена додаткова одноповерхова будівля для інфекційного відділення на 60 ліжок
- у 1912-1913 роках на її території була збудована акушерська клініка Жіночого медичного інституту.
Цікаво, що з 1920 по 1936 рік медичний заклад носив ім’я Тараса Шевченка й при ньому працював Психіатричний технікум. Потім лікарню було перейменовано на честь Івана Павлова, а психіатричний профіль став у ній домінуючим.
Важкі події медичний заклад та його пацієнти пережили в роки Другої світової війни. До її початку лікарню очолював Лев Зак, який залишався директором до 17 вересня, попри мобілізацію. Згодом він зник. Під час німецької окупації головним лікарем став Мусій Танцюра, а завгоспом був призначений Йосип Горохов. В лікарні перебувало 1500 пацієнтів. Окупаційна адміністрація дозволила її роботу.
Проте вже в жовтні були зібрані списки пацієнтів-євреїв. Їх виявилось понад 300 осіб. Усіх юдеїв перевели до окремого корпусу, а 18 жовтня розстріляли в раніше обраному для цього урочищі за допомогою персоналу медичного закладу.
Пізніше окупанти почали вбивати пацієнтів у газових камерах. Загинули понад 500 осіб. У кінці 1942 року лікарню перетворили на військовий лазарет для німців.
Після деокупації Києва радянська влада затримала колишніх працівників лікарні, які співпрацювали з німцями та брали участь у розстрілах пацієнтів. У 1944 році всі вони отримали судові вироки, але через 2 роки їх скасували. Виявилось, що персонал таємно виписував пацієнтів та намагався рятувати життя, наскільки це було можливо. На території лікарні встановили пам’ятний знак пацієнтам, які стали жертвами німецьких окупантів.
Лікарня ж продовжила свою діяльність за психіатричним профілем. З 1950-х років у ній почали проводити наукові дослідження, а також було відкрито Відділ психіатрії та патології вищої нервової діяльності АН УРСР та кафедру психіатрії Київського інституту вдосконалення лікарів.
Діяльність у роки незалежності України
Збереглася лікарня і після набуття Україною незалежності. В сучасному Києві вона відома як Київська міська психіатрична лікарня № 1 імені І. П. Павлова. Площа медичного закладу складає 22,7 га, а частина цієї території належить Кирилівській церкві, яка була відновлена.
Лікарня налічує 32 відділення, де лікуються пацієнти з гострими психозами, різноманітними психіатричними розладами та супутніми хворобами. Є у складі медичного закладу відділення для реабілітації, для учасників та інвалідів Другої світової війни, для хворих з епілепсією та для дітей. Також діє Центр медико-соціальної реабілітації та міська поліклініка.
На базі лікарні здійснюється робота Науково-дослідного інституту соціальної та судової психіатрії та наркології. Також саме тут було вперше в Україні створено Центр первинного психотичного епізоду та сучасних методів лікування. Діють на базі лікарні й кафедри медичних вишів Києва, які мають відповідний профіль.
Такою довгою, насиченою та непростою є історія найстарішого медичного закладу Києва. Попри все, він ніколи не припиняв свою діяльність та в різних форматах вже понад 200 років надає медичну допомогу містянам.
Джерела: