Прогулянки Дніпром завжди чарують. Оксамитові схили, неймовірні пейзажі, золотоверхі собори. Далі на ikyyanyn. Дивлячись на цю красу захоплюєшся містом та закохуєшся в нього щодня. В останні роки Дніпро став улюбленим місцем для прогулянок на яхті. Можливість романтично провести час, або екстремально зловити вітер це особливе задоволення. Як говорять спортсмени, яхтинг – це не спорт, це стан душі. Цікаво, що перший яхт-клуб у Києві був майже в центрі столиці, а саме на Трухановому острові.
Історія першого київського яхт-клубу
Активний відпочинок на воді в Києві набув популярності у 1880 роках. Саме тоді спортсмени та любителі катання на парусних човнах заговорили про створення яхт-клубу в Києві. В ті часи не дивлячись на чудові умови для розвитку водного спорту Київ запізнювався на відміну від інших губерній. До того ж створювати, зберігати та обслуговувати свої особисті човни було досить складно та дорого. Ідея заснувати яхт- клуб в Києві зʼявилася ще при губернаторі князі Корсакові. До речі, він був великим шанувальником водного спорту. Головними “батьками” ідеї створення яхт – клубу можна вважати професора університету святого Володимира Олександра Рінека та інженера шляхів сполучення Миколи Максимовича. Згодом до них приєдналися ще бажаючі взяти участь в цій корисній справі. Це були різні люди, які прагнули створити щось, що буде надихати киян. Тож 6 березня 1887 року Міністерством внутрішніх справ було затверджено проект статуту Київського яхт-клубу, під яким підписалися 42 засновники. А вже 15 квітня газета “Киянин” опублікувала новину, що розваги столичних жителів доповняться ще однією корисною справою.
Перший і головний пункт статуту говорив, що ця спілка має залучати громадян до зайнять цим видом спорту. Для цього яхт-клуб самостійно закуповує та виготовляє різноманітні човни, а також влаштовує змагання.
На перших офіційних зборах 18 квітня, було обрано головою спілки Олександра Рінека. На тих же зборах розглядали та обирали місце для побудови пристані яхт-клубу, а також обговорювали щорічний день підняття прапора яхт-клубу, що символізує початок сезону. 29 серпня газета “Киянин” оголосила новину, що будівництво пристані завершено, а над нею розвивається прапор спільноти.
Основні правила членства
У яхт-клубі були досить суворі правила. Обовʼязково, кожен член клубу мав виплачувати членський внесок у розмірі 25 карбованців на рік. До того ж, членами клубу могли бути не всі. Не дозволялося бути учасником жінкам, учням навчальних закладів, військовим нижчих рангів. Щоб вступити до клубу, обовʼязково потрібно було мати рекомендації від людей, що уже були у складі клубу. Також були певні правила уніформи. Це мав бути костюм темно-синього кольору, що схожий на костюм матроса. Дозволялися білі або сині штани. Обовʼязковим атрибутом було зображення якоря на комірці. Також у приміщенні клубу можна було зберігати човни. Бажаючі могли поставити на облік особистий човен, якщо він не був задіяний у промисловій справі. Збереження судна не було безкоштовним, і ціна могла бути від 3-х до 20-ти карбованців в залежності від виду судна.
Важливі періоди в житті Київського яхт-клубу
Київський яхт-клуб мав великі амбіції та щороку виходив на новий рівень своїх досягнень.
1888 рік
15 травня 1888 року почалася перша навігація. До речі, навігація продовжувалася 130 -150 днів на рік. За цей період встигали організувати 20 перегонів. В той же день о пʼятій годині вечора було піднято прапор над пристанню. А також було свято, з приводу спуску човнів на воду. Того дня на воду було спущено три прогулянкових шлюпки та одну байдарку. Всього у флотилії київського яхт-клубу було 13 човнів, серед яких було 4 вітрильних ботики, одна чотирьохвесельна гичка, прогулянкова шлюпка і паровий катер. Більшістю з цих човнів володіли учасники клубу. До речі в травні відбулися перші гребневі перегони. 12 червня 1888 року відбулися другі перегони. Але проведені вони були на відкритій річці, недалеко від пристані яхт-клубу. Причиною стала завантаженість човнами затоки Оболонь. Перегони складалися з чотирьох розрядів: першими були байдарки, другими – човни-гаги. треті прогулянкові шлюпки з власної майстерні і завершували перегони аматорські човни. Переможці отримали грошові призи. Перше місце – 15 карбованців, а друге – 10. Щоб прийняти участь у перегонах, треба було внести гроші за участь, це приблизно 5 карбованців.
Була і своя градація перегонів, а також кожні з них мали свої призи:
- Народні перегони, що проходили на шлюпках. Переможці отримували грошові призи.
- Клубні перегони, тут кількість суден та їх видів було більше. Призами були срібні або золоті жетони.
- Перегони для матросів. Переможці також отримували грошові призи.
- Перегони на звання Почесного гребця. Такі перегони проводилися 1 раз на рік.
1889 рік
Діяльність та активність клубу постійно висвітлювалася в пресі. Найбільшою подією 1889 року стали вітрильні перегони, яка відбулася 26 вересня. В цьому заході було 2 класи учасників. Перший – 4 ботики з висувними кілями: Хвиля, Привал, Личка, Гуляка. Особливу увагу приковував до себе човен “Гуляка”, по парусності він був одним з найкращих, ще один човен, який дійсно був цікавий – це “Привал”, тому що він був скомбінований з двох човнів. Вітрильні перегони вийграв човен “Хвиля” він пройшов усю відстань за 39 хвилин і 30 секунд.
Другий клас це були перегони вітрильних шлюпок без висувних кілів. У цьому запливі брали участь також 4 човни: Дружба, Ольга, Леля і Чайка. Перемогу отримала шлюпка “Ольга” вона пройшла усю відстань за 26 хвилин 12 секунд.
1894 рік
У цей рік були проведені перші парусні перегони серед жінок. Це було справжньою новиною, тому глядачів зібралось в той день немало.
1897 рік
Цей рік став знаковим завдяки виробництву човнів при клубі. На цей момент було виготовлено 110 човнів різних типів. До речі, деякі човни отримали срібло на виставці, через що було знижено їх вартість аж на 70-80%. Це дозволило багатьом фанатам цього виду спорту придбати собі човен до душі. Було приємно спостерігати, як на хвилях Дніпра почали зʼявлятися човни дуже схожі на клубні. Сполучення між садибою клубу та берегом було за допомогою парому. Навіть газета “Киянин” писала, що садиба це найкраще місце для спорту та відпочинку киян. Також, цей рік був знаковий, адже клуб святкував свій 10-ти річний ювілей. За цей час клубні човни зробили 20 827 виходів на воду.
1913 рік
В Києві проходив великий промисловий ярмарок, це стало одною з причин проведення Олімпіади в місті. В додаткову програму Олімпіади було включено гребні та парусні перегони. До речі змагання з плавання проходили на Трухановому острові. Для цього навіть спорудили вежі, з яких спортсмени стрибали у воду.
Історія першого київського яхт-клубу досить велика та цікава, особливої уваги заслуговує його статут. Учасниками клубу були різні люди, відомі політики, діячі мистецтва, науковці. Участь у клубі була престижною, але не розцінювалася як можливість похизуватись. Це більше була справа для душі, та можливість навчити киян насолоджуватися спортом на воді. Сьогодні в столиці та поза її межами велика кількість яхт-клубів. Вступ до них звісно не такий жорсткий, але деякі правила лишилися. Кожен бажаючий киянин, має змогу навчитися керувати яхтою, або може дозволити собі прогулянку Дніпром і насолодитися приємною вечірньою прохолодою.
