Жителям Києва складно уявити своє життя без метрополітену. Метро — це найзручніший вид транспорту в столиці. Воно завжди працює за графіком та швидко довезе до точки призначення, адже заторів у метро ніколи не буває. Кияни почали користуватися метрополітеном ще у XX сторіччі, але тоді маршрут метро складався всього з пʼяти станцій: “Вокзальна”, “Університет”, “Хрещатик”, “Арсенальна” та “Дніпро”. У 2024 році система Київського метрополітену складається з трьох гілок та понад 70 станцій. Системі Київського метрополітену є куди рости, адже вона не настільки довершена як, наприклад, у Нью-Йорку чи Мехіко. У цій статті ми поговоримо про еволюцію Київського метрополітену, а також розповімо про його майбутні проєкти. Далі на ikyyanyn.
Історична довідка: про різні проєкти Київського метрополітену
Кияни почали замислюватися над створенням метро ще у 1880-х роках, після появи метрополітену в Лондоні. Згідно з проєктом, шляхи метро мали проходити через сучасну Поштову площу, вулицю Хрещатик та вокзал, однак уряд відхилив пропозицію, адже коштів на реалізацію проєкту бракувало. Влада самостійно повернулася до ідеї будівництва метро в 1910 році, але Перша світова війна завадила планам влади.
Після Першої світової війни в 1936 році влада відповідально підійшла до того, щоб забудувати місто, розвинути критичну інфраструктуру, зокрема, транспортну систему. У 1937 році навіть розпочалося будівництво тунелів під річкою Дніпро, які б знаходилися на місці Північного та Південного мосту. Згідно з проєктом, метрополітен мав зʼєднувати правий та лівий берег міста, але війна, вже Друга світова, завадила планам із будівництва.
У 1945 році столичний уряд затвердив остаточний проєкт будівництва й Київметробуд розпочав будівництво станцій “Вокзальна”, “Університет”, “Хрещатик”, “Арсенальна” та “Дніпро”, де знаходилося перше депо. Саме проєкт 1945 року — це прототип Київського метрополітену у XXI сторіччі.
Червона гілка метро розвивалася в першу чергу. Наступними станціями було відкрито “Політехнічний інститут”, “Шулявська”, “Берестейська”, адже поруч знаходився завод “Більшовик”. Опісля почали будувати зелену гілку, а ось синя зʼявилася у 70-х роках XX сторіччя, коли в Києві розпочалося масове будівництво спальних районів. Стації синьої гілки в проєктному плані могли називатися “Корнійчука-1”, “Корнійчука-2”, а вже потім люди самі називали станції як їм було завгодно.
До речі, якщо заглибитися в історію Київського метрополітену, можна зʼясувати, що в Києві планували збудувати так зване “сталінське метро” під річкою Дніпро. Така ідея була інноваційною у свій час, кияни з власної ініціативи безкоштовно працювали на будівництві, яке так і не завершили.
Про метро на Троєщину
У 1980-х роках міський уряд почав замислюватися над будівництвом Подільсько-Вигурівської гілки. Ще 20 липня 2004 року Київський метрополітен передбачав будівництво помаранчевої гілки з двома електродепо від Кільцевої дороги до Троєщини. 30 січня 2012 року Київська міська державна адміністрація навіть виділила понад 15 млн 136 тисяч гривень на будівництво метро, яким кияни мали б користуватися вже у 2026 році.
Проєкт помаранчевої гілки передбачав будівництво станцій “Кільцева дорога”, “Аеропорт”, “Чоколівська”, “Соломʼянська площа”, “Площа Перемоги” (після декомунізації “Галицька площа”), “Подільська”, “Суднобудівна”, “Труханів острів”, “Затока Десенка”, “Райдужна”, “Перова”, “Братиславська”. Наземна частина помаранчевої гілки мала проходити через Подільський міст, який відкрили у 2023 році. У 2021 році КМДА додатково виділили на будівництво 30 млн гривень, але метро так і не відкрили. Заступник голови КМДА Олександр Густєлєв у тому ж році зауважив, що будівництво протікає повільно через містобудівну ситуацію та вимоги чинного законодавства, які стосуються сфери будівництва.
Пересадочні вузли Київський метрополітен планував збудувати на вже існуючих станціях “Вокзальна”, “Лукʼянівська”, “Тараса Шевченка”. Відомо, що естакада для станцій метро на Троєщину, а станції “Глибочинська”, “Суднобудівна”, “Райдужна” вже готові. У перспективі відкриття помаранчевої гілки планується у 2030 році.
Перспективи розвитку зеленої та синьої гілки
На Оболонсько-Теремківській гілці Київський метрополітен також має в планах збудувати станцію “Одеська” поруч з кібернетичним центром. Цю станцію можна побачити на ескізній мапі майбутніх проєктів Київського метрополітену, однак офіційно ніяких заяв від метрополітену не було. За чутками працівників будівництво та відкриття станції планують реалізувати до 2030 року.
На відкриття станцій “Проспект Правди”, “Мостицька”, “Виноградар”, “Синьоозерна” чекають багато киян, адже його планували відкрити ще у 2020 році. У 2024 році збудовано понад 1250 метрів перегінного тунелю на Виноградар, завершено будівництво монолітних конструкцій та вентиляційних систем.
До речі, у 2020 році СБУ також викрила механізм заволодіння бюджетними коштами, які були виділені на будівництво продовження зеленої гілки. У наступному році прокуратура також повідомила, що хоче стягнути штраф у розмірі 1,5 млрд гривень із підрядника через те, що він поклав виділені з бюджету кошти на депозит. Через невиконання термінів будівництва суд стягнув з “Київметробуд” понад 139 млн гривень, загалом на будівництво метро встигли виділити 4 млрд гривень.
У довготривалій перспективі на зеленій гілці в сторону Борисполя планують збудувати станції “Промислова”, “Вулиця Горбунова”, “Дарницький вокзал” та “Ленінська площа” (цю назву поки не дерусифікували).
Про озвучку нових станцій метро
Понад 20 років голосом Київського метрополітену був Микола Петренко, який паралельно працював керівником дитячого театру на Європейській площі, але помер у 2016 році. Пан Микола дуже любив метрополітен, тож тривалий час працював з ним абсолютно безкоштовно. Керівництво метро з повагою ставиться до його роботи, але зізнається, що з привʼязкою до конкретної людини важко працювати, адже постійно потрібно записувати нові оголошення.
З 2016 року Київський метрополітен співпрацює з українською компанією звукозапису “Так Треба Продакшн”. За попередньою домовленістю студія підбирає максимально подібні голоси до Миколи Петренка, а потім коригує до загального фону метрополітену. Таким чином, переозвучували станції “Почайна”, “Площа українських героїв” тощо. Маємо надію, що майбутні станції помаранчевої та зеленої гілки також будуть озвучувати голосами, які подібні до тембру Миколи Петренка.
До речі, Київський метрополітен неодноразово експерементував з озвучкою станцій та ескалаторного руху. Зокрема, пробували використовувати дитячий голос, який у результаті дратував киян рано зранку та пізно ввечері. Також пробували використовувати голос українських зірок, але практика показала, що він погано сприймається людьми в гучному метрополітені. До речі, співпрацювати з Київським метрополітеном може будь-яка компанія за умови, якщо це буде безкоштовно у межах соціальної місії для міста.
Отже, Київський метрополітен має амбітні плани на майбутнє, однак метро на Троєщину будується вже понад 30 років, а метро на Виноградар не можуть добудувати понад 5 років через розкрадання бюджету.